П'ятницове, культурне, класичне...

[dandr]

Фiзкультщолом, суспильна спильнота и люби друзи!

Не буду ходити навколо та біля здеся-тута, пропоную зняти капелюхи, оголити чубы і мовчки, усвідомивши нікчемність своїх мрій, просто доторкнутися до римов, навіяних простим бажанням звичайного селюка сколхозіть «дэндро-фiкальнiм» методом (з гімна і галынок) всього то за 10к вічнозелених, геніальне летадло та і грянути на ньом у повитря стрімким домкратом...
Побажаємо ж йому удачі в цій нелегкій справі прорахунку авіоніки, тягоозброєності, системи керуваня, іншої тьребухи і таки будівництві летадли

Морква на городі,
У саду бджола.
Жаба на болоті
Крила розвела.

Хоче полетіти,
Тихо каже “Ква!”
Але в небо взмити
Не дае Москва.

Знають, знають хитрі
Кляті москалі
Те, що у повітрі
Жаби - королі.

Що розкинув крила,
Мов зелений птах
Цілий день парила б
Жаба в небесах.

Що могла б дістати
Навіть до зірок,
Що створив літати
Жаб зелених бог.

Але щось тримає,
Тягне до трави.
Жаба точно знає -
То рука москви.

В ней залізні пальці,
Як кільцем взяли.
І трима за яйця
Жабу москалі...

Кажуть, що не треба.
Кажуть: “Ти лайно”.
Але смотрить в небо
Жаба все одно.

I хоча минають
Ці тяжки часи,
Досі заважають
Жабі руські пси.

Годі, кляте стерво,
Золота Москва
Жаба ще не вмерла,
Жаба ще жива.

Жаба ще порине
В синю далечінь,
Бо немає нині
Краще жаб створінь.
(с) А. Горобчук