7. Тузла
таких ранків уже не буває майже
зате дні
просто перенасичені блюзом
осінь
хтось шось тобі каже
а ти неначе сидиш на піску славнозвісної тузли
і куриш і куриш і куриш
і дивишся в хвилі
і вони набігають на кеди
одна за одною
час медитацій
ранкових будильників
людей із рулетками що міряють територію
і так сталося
бачиш
зовсім випадково
тебе відтисли до самого краю
далі хоч стій хоч падай -
нічого окрім прибою
а за спиною мінімум
півжиття
і кілька невдалих *кохаю*
і ти
від безсилля вкотре торкаєшся пальцями
поверхні води
шо здається рідною й теплою
краплі по шкірі стікають
все так як і мало статися
ще кілька ночей
протягнути за добре знайомою схемою
передосінніх ранків
яких далі буде
все більше і більше
ніхто не дзвонить
бо безнадійно заплутано всі можливі дроти
хтось робить так
шо в навушниках зовсім не чути нічого
крім тиші
і знайомого голосу: *якшо бачиш куди іти - іди*