you

[rozbishaka]

за кожним з твоїх від'їздів
мається на увазі якесь повертання
інакше надвечір пусто
інакше стають примарними
межі усіх закоханостей
і всіх душевних стриптизів

пагорби шо спостерігаєш з відкритих вікон
контури всіх вагонів
які зникають в північному напрямку
нагадують виключно вигини тіл
і пам'ять
чомусь заважає
її витираєш ліками

і хай буде проклятий цей наш веселий час
шо робить із друзів таких відчайдушних скептиків
дихай
прорвися
незважаючи на вимикання електрики
і стіни якими затисли нас

а вранці тобі стане легко і дивно
як буває лише коли в серці
пускає коріння квітка
проростає
і хилиться слідом за вітром
і до вечора дихає цим сигаретним димом

за кожним твоїм від'їздом
мається на увазі якесь повертання
інакше надвечір стають складними питання
і з весняних дерев осипається листя