поглянь, зорепад із моєї цигарки

[rozbishaka]

дивись, зорепад із моєї цигарки
загадуй бажання, поки ще не пізно
і доки на тебе нічого не тисне
у нас ще є час і трава до світанку

вечірнім дощем ми спростуємо зиму
та нас зрозуміти ніхто не захоче
дбайливо туманом прикриємо злочин
і все виглядатиме досить невинно

трамваї, сполохані кимось на небі
невдовзі заснуть і не вийдуть на кухню
в чеканні, допоки всі зірки затухнуть
ми будемо мовчки молитись на шепіт

дивись, на землі моя зірка дотліла
чекай, не затоптуй її, хай побуде
з'явилось нізвідки і зникло в нікуди
космічно-небесно-цигаркове тіло

блискавки з неба звисають колючі
слова під дощем розмокають мов книжка
так само як я - ти вагаєшся трішки
ми вдвох серед міста, та я уже скучив

(с) Стас Заврін