(no subject)
Я думаю, що є щось в людях, які зазнали жорстокого поводження/нехтування в дитинстві, що змушує нас з трепетом ставитися до того, що інші вважають «жахливим».
Я не думаю, що це випадковість, що більшості з нас подобаються «моторошні» тварини, такі як щури та ворони. Я не вважаю випадковим, що ми перші встаємо на захист «нікчемних» рослин, таких, як кульбаби. Ось чому ми так прив’язуємося до старих іграшок і зламаних речей.
Коли ти все життя віриш, що ти нiкому не потрiбен, це перетворює тебе на захисника інших небажаних речей у світі. І ти не просто захищаєш їх - ти захищаєш ту частину себе, яка все ще вірить, що ти заслуговуєш на існування.
Так само, як вони.
Як і всі ми.
Я не думаю, що це випадковість, що більшості з нас подобаються «моторошні» тварини, такі як щури та ворони. Я не вважаю випадковим, що ми перші встаємо на захист «нікчемних» рослин, таких, як кульбаби. Ось чому ми так прив’язуємося до старих іграшок і зламаних речей.
Коли ти все життя віриш, що ти нiкому не потрiбен, це перетворює тебе на захисника інших небажаних речей у світі. І ти не просто захищаєш їх - ти захищаєш ту частину себе, яка все ще вірить, що ти заслуговуєш на існування.
Так само, як вони.
Як і всі ми.