Як стати відомим режисером без грошей і освіти
Забыла запостить вовремя!)
Пришла в svidomo.org в качестве журналиста по культуре.
Вот моя первая статья. Она и сейчас актуальна, особенно в свете того, что я таки сделала то, о чем писала)
Говорят, читатется на одном дыхании.
Так что - бобро пожаловать)
-----------
Як стати відомим режисером без грошей і освіти
Сьогодні достатньо мати недорогу відеокамеру і комп’ютер, щоб твоє відео потрапило на відомий європейський кінофестиваль. Так можна легко стати відомим на всю Європу, а то ще й грошей заробити.
Він починав свою кар’єру актором у театрі і лише згодом взявся за камеру. Досвіду роботи у кіно не було, так само як і грошей. І ніхто не міг передбачити, що дві з трьох його відео-робіт вже за кілька років стануть відомі світові та будуть відзначені престижними нагородами.
Минулої п’ятниці в кінотеатрі «Україна» відомий британський режисер Нік Вітфілд презентував власний повнометражний фільм під назвою «Скелети», побудований на історіях його попередніх короткометражок. Фільм цього року приніс режисеру приз за кращий британський фільм Едінбурзького міжнародного кінофестивалю. Але це вже друга Нікова нагорода.
Він постійно вигадує сюжети. Але через брак знань, грошей і досвіду ніколи не намагався втілити їх на екрані. Та історії почали докучати йому не лише вдень.
В якусь середу вночі він уявив собі, як два чоловіка приходять до одного селища, виймають із шафи однієї сімейної пари скелетів та йдуть геть. «Скелети у шафі» - ніщо інше як приховані секрети і таємниці. То ж цей сюжет здався Ніку схожим на короткометражний фільм. Він дістав недорогу відеокамеру, запросив двох знайомих акторів, друга та власну дружину (не акторку) та самостійно зняв фільм за вихідні. Цей перший фільм обійшовся йому у 200 англійських фунтів. Це близько 300 доларів. Стільки коштувало арендувати недорогу відео-камеру.
Відзнята короткометражка «Скелети» виявилась кумедною. Нік не використовував жодних спецефектів. Все було справжнім. Публіці полюбилися актори. Тому він вирішив не зупинятися на цьому фільмі і знімати далі.
Продюсери звернули увагу на фільми Ніка Вітфілда після того, як його друга «бідна» короткометражна робота під назвою «Ребекка» отримала приз за кращий фільм Едінбурзбкого кінофестивалю. Це знову були зйомки без грошей. Але фільм захоплював без будь-яких «відео-наворотів», які полюбляють використовувати у Голівуді. Ті самі актори, що й у першому. Ті самі герої. Але історія інша. Один герой не може оговтатись через жахливу втрату. А інший намагається повернути його до роботи. Потім вони зустрічають мертву дівчину...
Одного разу Нік йшов пляжем і побачив іржавий човен на піску. Подумав, чому ніхто не зняв про цей човен відео-історію. Тому під час зйомок «Ребекки» одного з персонажів режисер помістив у човен. Той у ньому жив. Повинні були знімати човен на пляжі. Але така зйомка вимагала коштів, яких у Ніка не було. Потрібно було якось викручуватися. Тому човен довелося перенести від пляжу до електростанціїї. Цей факт приніс Нікові цікавий сюжет для повнометражного фільму «Скелети», яким цьогоріч почалася основна програма 10-го Британського кінофестивалю «Нове Британське кіно».
Режисер не збирається зупинятися на двох призах за кращий фільм, на двох короткометражках і одному повнометражному фільмі. Комедійна історія зі скелетами закінчилась добре. Наступною його кумедно-містичною філософською роботою буде фільм про людину, яка повернулася із Першої Світової війни додому. На фронт їх пішло 20. А повернулося четверо. І вони зовсім не бажали повертатися. Тому вони вирішили вирити окоп біля того місця, де жили раніше, і жити в ньому. Це історія про повернення додому, коли дім змінився.
- Головне в кіно - це історія, яку ти розповіси. - впевнений Нік Вітфілд. - І вона повинна бути, в першу чергу, особистою. Тоді я зможу вірно відповісти на питання оператора, з якого боку у кадрі має бути картинка, про що повинен думати актор під час зйомки, якого кольору має бути автомобіль у кадрі. Тоді усі питання будуть вирішені легко. Навіть без грошей.
Наявність коштів - не обов’язкова умова успіху. Один мій знайомий український режисер, щоб привернути до себе увагу, вирішив зняти короткометражку і витратив на неї безліч грошей. Бо намагався зробити її такою ж «блискучою», як більшість голівудських фільмів. Нажаль, готовий фільм був схожий на дешеву імітацію. У малобюджетних роботах технології «дорогих» фільмів здатні зіпсувати найцікавішу історію.
На щастя, я бачила й такі роботи, які люди створювали власноруч абсолютно без грошей - і мене вражала їх винахідливість. Такі фільми наврядчи зможуть зняти у Голівуді, не дивлячись на усі їхні гроші.
За два дні британського кінофестивалю у Києві мені пощастило двічі подивитися фільм «Скелети» - один раз безкоштовно просто перед майстер-класом режисера. Наразі шукаю, де купити цей фільм. Бо навряд чи зупинюсь на двох переглядах.
---
Добавлю еще - после общения с Ником во мне что-то перевернулось с ног на голову.
Я взяла камеру. И сняла фильм.
vimeo.com/17359357
Документалка. Но я была честна с собой на все 100!
Снимала о том, что меня лично изменило.
оо, есть первый отзыв от незнакомых и непредвзятых зрителей:
Олена Максименко написав
сьогодні о 14:28
дякую.
вражає....
Пришла в svidomo.org в качестве журналиста по культуре.
Вот моя первая статья. Она и сейчас актуальна, особенно в свете того, что я таки сделала то, о чем писала)
Говорят, читатется на одном дыхании.
Так что - бобро пожаловать)
-----------
Як стати відомим режисером без грошей і освіти
Сьогодні достатньо мати недорогу відеокамеру і комп’ютер, щоб твоє відео потрапило на відомий європейський кінофестиваль. Так можна легко стати відомим на всю Європу, а то ще й грошей заробити.
Він починав свою кар’єру актором у театрі і лише згодом взявся за камеру. Досвіду роботи у кіно не було, так само як і грошей. І ніхто не міг передбачити, що дві з трьох його відео-робіт вже за кілька років стануть відомі світові та будуть відзначені престижними нагородами.
Минулої п’ятниці в кінотеатрі «Україна» відомий британський режисер Нік Вітфілд презентував власний повнометражний фільм під назвою «Скелети», побудований на історіях його попередніх короткометражок. Фільм цього року приніс режисеру приз за кращий британський фільм Едінбурзького міжнародного кінофестивалю. Але це вже друга Нікова нагорода.
Він постійно вигадує сюжети. Але через брак знань, грошей і досвіду ніколи не намагався втілити їх на екрані. Та історії почали докучати йому не лише вдень.
В якусь середу вночі він уявив собі, як два чоловіка приходять до одного селища, виймають із шафи однієї сімейної пари скелетів та йдуть геть. «Скелети у шафі» - ніщо інше як приховані секрети і таємниці. То ж цей сюжет здався Ніку схожим на короткометражний фільм. Він дістав недорогу відеокамеру, запросив двох знайомих акторів, друга та власну дружину (не акторку) та самостійно зняв фільм за вихідні. Цей перший фільм обійшовся йому у 200 англійських фунтів. Це близько 300 доларів. Стільки коштувало арендувати недорогу відео-камеру.
Відзнята короткометражка «Скелети» виявилась кумедною. Нік не використовував жодних спецефектів. Все було справжнім. Публіці полюбилися актори. Тому він вирішив не зупинятися на цьому фільмі і знімати далі.
Продюсери звернули увагу на фільми Ніка Вітфілда після того, як його друга «бідна» короткометражна робота під назвою «Ребекка» отримала приз за кращий фільм Едінбурзбкого кінофестивалю. Це знову були зйомки без грошей. Але фільм захоплював без будь-яких «відео-наворотів», які полюбляють використовувати у Голівуді. Ті самі актори, що й у першому. Ті самі герої. Але історія інша. Один герой не може оговтатись через жахливу втрату. А інший намагається повернути його до роботи. Потім вони зустрічають мертву дівчину...
Одного разу Нік йшов пляжем і побачив іржавий човен на піску. Подумав, чому ніхто не зняв про цей човен відео-історію. Тому під час зйомок «Ребекки» одного з персонажів режисер помістив у човен. Той у ньому жив. Повинні були знімати човен на пляжі. Але така зйомка вимагала коштів, яких у Ніка не було. Потрібно було якось викручуватися. Тому човен довелося перенести від пляжу до електростанціїї. Цей факт приніс Нікові цікавий сюжет для повнометражного фільму «Скелети», яким цьогоріч почалася основна програма 10-го Британського кінофестивалю «Нове Британське кіно».
Режисер не збирається зупинятися на двох призах за кращий фільм, на двох короткометражках і одному повнометражному фільмі. Комедійна історія зі скелетами закінчилась добре. Наступною його кумедно-містичною філософською роботою буде фільм про людину, яка повернулася із Першої Світової війни додому. На фронт їх пішло 20. А повернулося четверо. І вони зовсім не бажали повертатися. Тому вони вирішили вирити окоп біля того місця, де жили раніше, і жити в ньому. Це історія про повернення додому, коли дім змінився.
- Головне в кіно - це історія, яку ти розповіси. - впевнений Нік Вітфілд. - І вона повинна бути, в першу чергу, особистою. Тоді я зможу вірно відповісти на питання оператора, з якого боку у кадрі має бути картинка, про що повинен думати актор під час зйомки, якого кольору має бути автомобіль у кадрі. Тоді усі питання будуть вирішені легко. Навіть без грошей.
Наявність коштів - не обов’язкова умова успіху. Один мій знайомий український режисер, щоб привернути до себе увагу, вирішив зняти короткометражку і витратив на неї безліч грошей. Бо намагався зробити її такою ж «блискучою», як більшість голівудських фільмів. Нажаль, готовий фільм був схожий на дешеву імітацію. У малобюджетних роботах технології «дорогих» фільмів здатні зіпсувати найцікавішу історію.
На щастя, я бачила й такі роботи, які люди створювали власноруч абсолютно без грошей - і мене вражала їх винахідливість. Такі фільми наврядчи зможуть зняти у Голівуді, не дивлячись на усі їхні гроші.
За два дні британського кінофестивалю у Києві мені пощастило двічі подивитися фільм «Скелети» - один раз безкоштовно просто перед майстер-класом режисера. Наразі шукаю, де купити цей фільм. Бо навряд чи зупинюсь на двох переглядах.
---
Добавлю еще - после общения с Ником во мне что-то перевернулось с ног на голову.
Я взяла камеру. И сняла фильм.
vimeo.com/17359357
Документалка. Но я была честна с собой на все 100!
Снимала о том, что меня лично изменило.
оо, есть первый отзыв от незнакомых и непредвзятых зрителей:
Олена Максименко написав
сьогодні о 14:28
дякую.
вражає....