Кімната моєї мами на бабусиній фазенді дуже надихає. Вона наповнена теплом, затишком і всілякими милими дрібничками, які піднімають настрій:) Вранці тут пахне кавою і чути звук маминого ритуалу обпшикування квітів:) Квітів у мами цілий зимовий сад. Вона розмовляє з ними, притуляється щічкою і плекає, як власних дітей. Ще в кімнаті мама облаштувала собі майстерню "кройкі і шитья", і не один щедевр вже вийшов з-під її золотих рученят та оселився в моєму гардеробі і гардеробах інших людей. Але найбільше мама любить вишивку. З невинного хобі це переросло в її пристрасть. Згодом присвячу окремий пост маминим роботам. Якщо комусь захочеться обзавестись розкішною вишитою сорочкою найвибагливішого дизайну - пишіть) А поки мамина кімната надихає мене на в'язання салатового весняного светра, а спиці я не брала в руки вже огого з часів трудового навчання під чюткім руководством Ірини Петрівни:)