(no subject)

Oct 22, 2010 18:46

Призрачный поцелуй

Нет
хуже
ада,
чем
вспоминать
в деталях
поцелуй,
которого
так и не было.

Встречаются бывшые влюбленные

Наши глаза
плюют
друг в друга.

Она сказала
голосом
холоднее
дохлой птицы
(или
там
две дохлые птицы?):

"Привет".






Днями отримала зарплату і одразу ж - в книжковий магазин. Шукала "Приблуду" Ф.Саган, яку вже читала, але не мала у своїй бібліотеці. А знайшла Річарда Бротігана. Зазвичай я купую книги так: беру до рук книгу, яка мене чимось привабила, відкриваю на першій-ліпшій сторінці і читаю. Сподобалось - купую. Багато хто так робить.
І ось, відкриваю я одну з таких книжок навмання, а там - "Призрачный поцелуй". Дивакуватий автор, дивакуваті метафори. Нагадує жарти з "Футурами" типу: "...сумніше за це лише мертві цуценята...".Прочитаю обидві книги - поділюся враженнями.

книги, faves, поезія

Previous post Next post
Up