9 травня - «день перемоги». Дуже гарне свято. Вшанувати ветеранів, які здобули перемогу, вже старих людей, які боролися за свою землю, сім'ю.
Чому ж тоді, - як співав ОЕ, - я шукаю іншу стежку?
Чому я далі з ними не хочу йти?
Мабуть тому, що будується певний логічний ланцюжок: перемога - «це дуже добре» - СРСР - «це теж дуже добре» - Сталін - «а це взагалі мєга-добре».
Мабуть я нікому не відкрив Америку, але ... За всіми ціми пафосними святкуваннями ховається неприємна річ. Разом з повагою до перемоги ветеранів - підспудно йде (разом з розмахуванням червоними радянськими стягами) вихваляння тоталітарного режиму товариша Йосипа Джугашвілі. А це вже злочин. Якось не хотілося б повертатися в СРСР...
Вчора в місцевих новинах криворізького телеканалу «Рудана» гордо розповіли про загальноміський молодіжний форум, який пройшов у найбільшому ВУЗі міста. Славний форум був організований не менш славною організацією «Комсомолець Кривбасу», створеної, до речі, менше року тому.
Тут же мелькала, природно, і «Партія регіонів», яка теж недвозначно заявляла про свою причетність до об'єднання «всіх молодіжних рухів міста». Судячи з телевізійної картинки, форум зібрав кілька «ручних» молодіжних організацій, типу «Молодіжного виконкому», знятих з пар студентів, лідерів «Комсомольця Кривбасу» передпенсійного віку і чомусь великої кількості ветеранів - мабуть, щоб підв'язати дану подію до 65-річчя «великої перемоги», до якої в Кривому Розі підв’язують буквально все.
jumoreally пошерстіл убогий криворізький інтернет на предмет «Комсомольця Кривбасу», натктнувся на дивну акцію, ініційовану даною організацією. Назва її дослівно, без знаків пунктуації, до речі: Збори громадськості «Консолидация действий общественных организаций и СМИ города по сохранению памяти о патриотическом прошлом во времена внешних и внутренних угроз в демократических условиях исходя из национальных интересов Украины». Сенс у цьому нагромадженні слів шукати, схоже, безглуздо, але те, що місто наше впевнено відкатують назад років так на 30-40, стає, нажаль, очевидним.
Тож ветеранам - слава і довгих років життя, а від совка на додачу до «великої перемоги», будь ласка звільніть...
Та нам з тобою своє робити,
Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити.
Хто ж тоді, як не ми, брати?!!