Click to view
Дивна душа дівоча. І велика сила її. Ображай її, словами ріж, а вона поплаче, і день ніби почнеться спочатку. І немає віку у цього магічного вміння. Такий вже жіночий рецепт: сльозами змивати біду, назавжди стирати погані спогади.
Врятуюсь від слів твоїх - буду ціла.
За рік образ не складу ціну я.
Горять, мости горять, і сліз моря.
Та знай - це гра моя. Менше слів, більше діла.
Врятую від стріл твоїх хоч би тіло.
Загнав під лід, не знайду душу я.
Болить, ой, як болить, і кров кипить.
Та донька вже не спить. Менше слів, більше діла.
Поплакала і стоп! Фіалка розцвіла,
Засяяв день таємними знаками.
І мама молода, й закохана мала,
На кухні всі однаково плакали.
Зотліла ніч, зранку все стало сіре.
Знайти нові кольори мушу я.
Лице умий дощем. Що треба ще?
Дай серцю під плащем менше слів більше віри.
Поплакала і стоп! Фіалка розцвіла,
Засяяв день таємними знаками.
І мама молода, й закохана мала,
На кухні всі однаково плакали.