Німецька шенгенка
Недавно довелося виробляти німецьку шенгенську візу, і оскільки досвід вийшов нетривіальним, можливо, комусь згодиться.
Отже, на сайті посольства kiew.diplo.de я дізнався, що в Київ їхати необов'язково(навіть небажано), а можна все оформити на місці у візовому центрі(germanyvac-ua.com). Тільки візовий центр вимагає додаткову бумажку, заповнену англійською або німецькою мовою. Спочатку треба було визначитися з метою поїздки, і я був не зовсім впевнений, тому подзвонив у візовий центр, де мені кілька хвилин розповідали як вони дбають про своїх клієнтів і цінують мій час і нарешті вичерпно відповіли на питання - мету поїздки я "повинен вибрати сам". Так що особливого сенсу дзвонити їм, якщо не хочеться просто спустити кілька гривень з мобільного, нема. Далі, те ж саме спитав через форму зворотнього зв'язку на сайті самого посольства, де у відповідь прислали сторінку зі свого ж сайту у PDF форматі. До них я потім наївно ще раз звертався по іншому питанню і з аналогічною відповіддю, так що тут служба підтримки теж на висоті. Тож мету поїздки вибрав інтуїтивно.
Зібравши всі необхідні документи, на сайті візового центру вибрав дату співбесіди. Як виявилося, можна і без запису, бо заявників всього по кілька штук на кожну країну за весь день. На вході дають номер і кажуть чекати, поки він засвітиться на телевізорі. Коли приходить черга, працівник перевіряє чи є всі необхідні документи і відправляє в банк оплатити квитанцію. Крім звичайних 35 євро, здирають ще 25 за "послуги". Мені також пояснили значення вимоги "копії всіх сторінок паспорта" - включаючи порожні сторінки. Квитанцію я оплатив, порожніх сторінок наксерив і все віддав їм. Мене втішили, що на заявлену річну візу не варто сподіватися. Хоч у мене уже було кілька піврічних і річна польська, але, очевидно, німці поляків за європейців не вважають.
Зранку подзвонили уже з посольства, ще раз нагадали, що на нормальний термін візи не дадуть, тому треба вибрати ті кілька днів, на які вона мені найбільше потрібна. Наступного ранку прийшло СМС, що паспорт уже готовий, приходьте і забирайте у візовому центрі. Оперативно, подумав я, і пішов забирати паспорт, в якому візи не виявилося, а був тільки штамп про прийом. Разом з паспортом видали стандартний список можливих причин відмов українською і німецькою мовою, але конкретну причину вказали тільки німецькою - неповний набір документів. Також написали, що я можу апелювати, якщо незгоден. "Втішений" думкою, що з відмовою в паспорті Європа мені більше не світить, а також із запитанням - в чому ж тоді полягає робота візового центру, якщо вони, крім копій порожніх сторінок, нічого не перевіряють, я пішов додому.
Вдома ще раз звірився зі списком вимог на сайті, з мого боку все було правильно, тому вирішив писати апеляцію, втрачати уже і так нічого. Вияснити, як правильно оформляти апеляцію, не вдалося. Подзвонив у візовий центр, ті сказали, що по телефону таких консультацій не надають, приходьте особисто. Прийшов до них, зробили круглі очі, поспівчували за відмову і запропонували подати заяву заново(читай, ще раз подарувати їм 60 євро). З чого я зрозумів, що випадків подачі апеляцій на їхній пам'яті не було. Пошуки в інтернеті теж результату не принесли, тому просто у вільній формі пояснив, чому вони неправі. Апеляцію відправив факсом, який у них на німецькому номері, тому ще плюс 24 гривні до витрат. Я з чистим сумлінням думав, що зробив усе можливе, коли через кілька днів подзвонили з Києва і сказали приїжджати з паспортом і "хорошим настроєм" на вул. Златоустівську 37/39.
В посольство брати із собою можна тільки документи, тому всі речі, мобільні телефони, парасолі і тд треба здавати місцевим "підприємцям". Крім мене, з апеляцією була тільки одна людина. Дядько у віконечку пояснив, що мені дадудть візу аж на два дні без вибору дати в'їзду, бо в запрошенні написано про 2 дні. На моє зауваження, що 2 дні - це якраз тільки щоб прилетіти і полетіти, сказав, що треба було купити квитки на літак, тоді дали б на 3 дні. А ще додав, що консул зараз десь гуляє, тому тиняйтеся тут, і за годину вас покличуть. Більше 3 годин я просидів у їхньому холодному залі, простудився, через що поїздку ледь не довелося відмінити, але таки дістав довгожданну візу, аж на 3 дні!
Отже, на сайті посольства kiew.diplo.de я дізнався, що в Київ їхати необов'язково(навіть небажано), а можна все оформити на місці у візовому центрі(germanyvac-ua.com). Тільки візовий центр вимагає додаткову бумажку, заповнену англійською або німецькою мовою. Спочатку треба було визначитися з метою поїздки, і я був не зовсім впевнений, тому подзвонив у візовий центр, де мені кілька хвилин розповідали як вони дбають про своїх клієнтів і цінують мій час і нарешті вичерпно відповіли на питання - мету поїздки я "повинен вибрати сам". Так що особливого сенсу дзвонити їм, якщо не хочеться просто спустити кілька гривень з мобільного, нема. Далі, те ж саме спитав через форму зворотнього зв'язку на сайті самого посольства, де у відповідь прислали сторінку зі свого ж сайту у PDF форматі. До них я потім наївно ще раз звертався по іншому питанню і з аналогічною відповіддю, так що тут служба підтримки теж на висоті. Тож мету поїздки вибрав інтуїтивно.
Зібравши всі необхідні документи, на сайті візового центру вибрав дату співбесіди. Як виявилося, можна і без запису, бо заявників всього по кілька штук на кожну країну за весь день. На вході дають номер і кажуть чекати, поки він засвітиться на телевізорі. Коли приходить черга, працівник перевіряє чи є всі необхідні документи і відправляє в банк оплатити квитанцію. Крім звичайних 35 євро, здирають ще 25 за "послуги". Мені також пояснили значення вимоги "копії всіх сторінок паспорта" - включаючи порожні сторінки. Квитанцію я оплатив, порожніх сторінок наксерив і все віддав їм. Мене втішили, що на заявлену річну візу не варто сподіватися. Хоч у мене уже було кілька піврічних і річна польська, але, очевидно, німці поляків за європейців не вважають.
Зранку подзвонили уже з посольства, ще раз нагадали, що на нормальний термін візи не дадуть, тому треба вибрати ті кілька днів, на які вона мені найбільше потрібна. Наступного ранку прийшло СМС, що паспорт уже готовий, приходьте і забирайте у візовому центрі. Оперативно, подумав я, і пішов забирати паспорт, в якому візи не виявилося, а був тільки штамп про прийом. Разом з паспортом видали стандартний список можливих причин відмов українською і німецькою мовою, але конкретну причину вказали тільки німецькою - неповний набір документів. Також написали, що я можу апелювати, якщо незгоден. "Втішений" думкою, що з відмовою в паспорті Європа мені більше не світить, а також із запитанням - в чому ж тоді полягає робота візового центру, якщо вони, крім копій порожніх сторінок, нічого не перевіряють, я пішов додому.
Вдома ще раз звірився зі списком вимог на сайті, з мого боку все було правильно, тому вирішив писати апеляцію, втрачати уже і так нічого. Вияснити, як правильно оформляти апеляцію, не вдалося. Подзвонив у візовий центр, ті сказали, що по телефону таких консультацій не надають, приходьте особисто. Прийшов до них, зробили круглі очі, поспівчували за відмову і запропонували подати заяву заново(читай, ще раз подарувати їм 60 євро). З чого я зрозумів, що випадків подачі апеляцій на їхній пам'яті не було. Пошуки в інтернеті теж результату не принесли, тому просто у вільній формі пояснив, чому вони неправі. Апеляцію відправив факсом, який у них на німецькому номері, тому ще плюс 24 гривні до витрат. Я з чистим сумлінням думав, що зробив усе можливе, коли через кілька днів подзвонили з Києва і сказали приїжджати з паспортом і "хорошим настроєм" на вул. Златоустівську 37/39.
В посольство брати із собою можна тільки документи, тому всі речі, мобільні телефони, парасолі і тд треба здавати місцевим "підприємцям". Крім мене, з апеляцією була тільки одна людина. Дядько у віконечку пояснив, що мені дадудть візу аж на два дні без вибору дати в'їзду, бо в запрошенні написано про 2 дні. На моє зауваження, що 2 дні - це якраз тільки щоб прилетіти і полетіти, сказав, що треба було купити квитки на літак, тоді дали б на 3 дні. А ще додав, що консул зараз десь гуляє, тому тиняйтеся тут, і за годину вас покличуть. Більше 3 годин я просидів у їхньому холодному залі, простудився, через що поїздку ледь не довелося відмінити, але таки дістав довгожданну візу, аж на 3 дні!