Ліберець, жовтень 2018
Центр Судетського краю - місто Ліберець. Тут Вам і Чехія, і судетський колорит, і взагалі - цікаво. Аперед)
1. Тримач флюгера на міській ратуші.
2. Власне - міська ратуша. Міська перлина. Схожа на віденську. І не лише архітектурою, а й архітекторами. В ратуші є міській музей (одна з експозицій присвяена битві при Райхенберзі в Семирічній війні). Стосовно входу до середини - під питанням. Коли міський уряд на засіданні - вхід заборонено. В решту днів. Не знаю. Та споруда дійсно, вражаюча.
3. Тильний фасад. Вночі ратуша підсвічується, а в музеї можна побачити закладний камінь.
4. Даний пристрій помітно і на попередньому фото. Напевно, крім часу, біля ратуші можна було дізнатись і рівень тиску, вологість тощо.
5. Площа Ринок доволі простора.
6. З розмаїтими будиночками.
7. Оглядаємо далі місцеву архітектуру.
8. Фонтан на Площі Ринок.
9. Місцева Опера.
10. Далі по ключовим архітектурним пам'яткам. Ліберецький замок. Одна з перших мурованих споруд міста.
11. Перепад висот :)
12. Місцевий будинок зі шпилем (один з). тут виглядає дещо одиноко, але в той же час - виразно.
13. Вкраплення епохи соціалізму.
14. ВІд вул. Фігнерової до Ринкової площі.
15. Місцеве. Хтось знає це судетське чи чеське?
16. Куди ж без Єштеду. Трохи про місцевий колорит. Старше покоління (50-60 рр.) за моїми спостереженнями гарно спілкується і чеською і німецькою (на противагу англійській). Молодь англійську вже знає норм. Ким себе більше уособлюють місцеві - не допитувався, але очевидно, це - Чехія. Крапка. Хоча в архітектурі помітно багато судетських та німецьких вкраплень. Хоча я в Німеччині й не був, та деякі риси в місті мені здались з таким собі відсилом до північно-західного сусіда.
17. Перенесемось в іншу частину міста. Урядова будівля, мабуть міжвоєнного часу.
18. А зараз буде серія з ось таких міських будиночків. От власне вони мені й асоціюються тепер з судетським (німецьким) колоритом. Може я і не правий, але тим не менш. Вони красиві. Кожен чимось неповторний.
19. Зверніть увагу на покажчики. Міська навігація - гарна. Туристичні інформаційні центри - є. В одному був особисто - сподобалось. Місто для туристів, словом.
20. Такий район невеличких замків-палаців.
21. Цікава історія їх побудови, і нинішня доля. Житлові будинки в приватній власності?
22. Загальний вигляд.
23. Старовинна міська пекарня.
24. Далі про головне. Колишні бані Франца Йосифа І, нині - Музей сучасного мистецтва (крайова галерея). Вато відвідати, був і не пошкодував. Будинок вражаюче декорований і вартий окремого посту.
25. Пам'ятка архітектури й музейництва - Північночеський музей. Зачинений на реставрацію, тому і не відвідав. Через це власне і побував у міській галереї.
26. Вигляд зі сходів одного музея на інший. А ще, між іншим, в Ліберці один з найстаріших в Європі зоопарків.
27. Поряд є такі будівлі.
28. Через дорогу від мистецького музею.
29. А щке в місті є технічний музей! Також не відвідав, але відкриту експозицію, переважно залізничної тематики, на відстані оглянув :).
30. Переплетеня культур - сучасна Європа.
31. Далі красиві будиночки й одна з транспортних артерій.
32. Австро-Угорський спадок. Окремий елемент.
33. Гуляєш і милується око.
34. Навпроти. Досить часто доводиться робити таке перехресне фотографування.
35. Така дещо закинутість.
36. Елементи.
37. Нашарування епох. Люблю таке. На шляху до Ратуші. Тут в плані напрямків доволі просто.
38. Хоч і осінь, а місто гірське, та на сонечку тепло.
39. Нагадує Площу РИнок, але це не вона. Неподалік.
40. І от одна з місцевих родзинок - Вальдштайнські будиночки 17 ст. Найстаріше архітектурне-світське, що збереглось в місті. Дуже хотів побачити! Це мабуть перші фахверкові будинки, які я взагалі бачу наживо. Розташовані вони нині специфічно, тому подам всі фото з ними, які зробив.
41. З іншої сторони кварталу. Головне - їх не знищили!
42. Виглядають, не як нові. Хоча у мене звичайно є виникли питання стосовно автентичності, але тим не менш.
43. Будівельний матеріал - деревина і, за відчуттями, саман, білений.
44. Одна з місцевих церков.
45. І куди ж в Чехії без модерну?! І, що характерно, назва в готелю вельми символічна.
На цьому все. Завершую Центрально-Східноєвропейський цикл жовтня 2018. Аж не віриться, що я його написав в місяць подорожі (!).
А стосовно Ліберця - місто класне. Хоч і провінція, але є багато всього! Цікаві книгарні й антикварні крамнички. Музеї й архітектура. Гарна північна Чехія. Маєте нагоду - відвдіайте)))
1. Тримач флюгера на міській ратуші.
2. Власне - міська ратуша. Міська перлина. Схожа на віденську. І не лише архітектурою, а й архітекторами. В ратуші є міській музей (одна з експозицій присвяена битві при Райхенберзі в Семирічній війні). Стосовно входу до середини - під питанням. Коли міський уряд на засіданні - вхід заборонено. В решту днів. Не знаю. Та споруда дійсно, вражаюча.
3. Тильний фасад. Вночі ратуша підсвічується, а в музеї можна побачити закладний камінь.
4. Даний пристрій помітно і на попередньому фото. Напевно, крім часу, біля ратуші можна було дізнатись і рівень тиску, вологість тощо.
5. Площа Ринок доволі простора.
6. З розмаїтими будиночками.
7. Оглядаємо далі місцеву архітектуру.
8. Фонтан на Площі Ринок.
9. Місцева Опера.
10. Далі по ключовим архітектурним пам'яткам. Ліберецький замок. Одна з перших мурованих споруд міста.
11. Перепад висот :)
12. Місцевий будинок зі шпилем (один з). тут виглядає дещо одиноко, але в той же час - виразно.
13. Вкраплення епохи соціалізму.
14. ВІд вул. Фігнерової до Ринкової площі.
15. Місцеве. Хтось знає це судетське чи чеське?
16. Куди ж без Єштеду. Трохи про місцевий колорит. Старше покоління (50-60 рр.) за моїми спостереженнями гарно спілкується і чеською і німецькою (на противагу англійській). Молодь англійську вже знає норм. Ким себе більше уособлюють місцеві - не допитувався, але очевидно, це - Чехія. Крапка. Хоча в архітектурі помітно багато судетських та німецьких вкраплень. Хоча я в Німеччині й не був, та деякі риси в місті мені здались з таким собі відсилом до північно-західного сусіда.
17. Перенесемось в іншу частину міста. Урядова будівля, мабуть міжвоєнного часу.
18. А зараз буде серія з ось таких міських будиночків. От власне вони мені й асоціюються тепер з судетським (німецьким) колоритом. Може я і не правий, але тим не менш. Вони красиві. Кожен чимось неповторний.
19. Зверніть увагу на покажчики. Міська навігація - гарна. Туристичні інформаційні центри - є. В одному був особисто - сподобалось. Місто для туристів, словом.
20. Такий район невеличких замків-палаців.
21. Цікава історія їх побудови, і нинішня доля. Житлові будинки в приватній власності?
22. Загальний вигляд.
23. Старовинна міська пекарня.
24. Далі про головне. Колишні бані Франца Йосифа І, нині - Музей сучасного мистецтва (крайова галерея). Вато відвідати, був і не пошкодував. Будинок вражаюче декорований і вартий окремого посту.
25. Пам'ятка архітектури й музейництва - Північночеський музей. Зачинений на реставрацію, тому і не відвідав. Через це власне і побував у міській галереї.
26. Вигляд зі сходів одного музея на інший. А ще, між іншим, в Ліберці один з найстаріших в Європі зоопарків.
27. Поряд є такі будівлі.
28. Через дорогу від мистецького музею.
29. А щке в місті є технічний музей! Також не відвідав, але відкриту експозицію, переважно залізничної тематики, на відстані оглянув :).
30. Переплетеня культур - сучасна Європа.
31. Далі красиві будиночки й одна з транспортних артерій.
32. Австро-Угорський спадок. Окремий елемент.
33. Гуляєш і милується око.
34. Навпроти. Досить часто доводиться робити таке перехресне фотографування.
35. Така дещо закинутість.
36. Елементи.
37. Нашарування епох. Люблю таке. На шляху до Ратуші. Тут в плані напрямків доволі просто.
38. Хоч і осінь, а місто гірське, та на сонечку тепло.
39. Нагадує Площу РИнок, але це не вона. Неподалік.
40. І от одна з місцевих родзинок - Вальдштайнські будиночки 17 ст. Найстаріше архітектурне-світське, що збереглось в місті. Дуже хотів побачити! Це мабуть перші фахверкові будинки, які я взагалі бачу наживо. Розташовані вони нині специфічно, тому подам всі фото з ними, які зробив.
41. З іншої сторони кварталу. Головне - їх не знищили!
42. Виглядають, не як нові. Хоча у мене звичайно є виникли питання стосовно автентичності, але тим не менш.
43. Будівельний матеріал - деревина і, за відчуттями, саман, білений.
44. Одна з місцевих церков.
45. І куди ж в Чехії без модерну?! І, що характерно, назва в готелю вельми символічна.
На цьому все. Завершую Центрально-Східноєвропейський цикл жовтня 2018. Аж не віриться, що я його написав в місяць подорожі (!).
А стосовно Ліберця - місто класне. Хоч і провінція, але є багато всього! Цікаві книгарні й антикварні крамнички. Музеї й архітектура. Гарна північна Чехія. Маєте нагоду - відвдіайте)))