Немішаєве-Мироцьке. Великий пост
Початково думав розбити матеріал з цієї поїздки Кивщиною на дві окремі нотатки, але потім вирішив, нехай все буде цілісним. Стосовно назви, наскільки я зрозумів, межі нас. пунктів змінювались і головна пам'ятка певний час перебувала в Мироцькому. Розпочнемо ми з палацу, а потім перейдемо до менш відомих пам'яток та просто колоритних речей.
1. І ось він. Точніше вони. Руїни палацу Остен-Сакенів. Щоправда з цього ракурсу (тильний фасад) їхній вигляд доволі незвичний для багатьох.
2. Вже більш звична картинка. Майже хрестоматійна. Перед руїнами сучасна інсталяція.
3. По інсталяціям, тут ще є щось типу дерева бажань.
4. Боковий фасад.
5. Ще один боковий фасад з візитівкою палацу - вежою.
6. Тепер - "інтер'єри". До того, як побувати тут, я думав, що від палацу лишилась тільки стіна переднього фасаду з баштою. А ні, виявляється, що вціліли, якщо так можна сказати, руїни всього палацу. Стіни, фрагменти підлоги, купа цегли старої і нової, скло. Перекриттів між цокольним і першим поверхом не збереглось.
7. Фрагмент підлоги цокольного поверху з цеглою.
8. Вигляд на частину передньої фасадної стіни. Її фрагменти нині нагадують скоріше колонаду ніж стіну. Помітні сліди великої пожежі.
9. Руїна, як вона є.
10. Баштова стеля. Потрапити до башти не так і просто, як це може здатись на перший погляд.
11. Колись неоготичне вікно.
12. Перейдемо до "екстер'єрів". Залишки колонади на пардному ганку.
13. Оформлення віконних порталів.
14. оформлення стін.
15. Ще.
16. Будівельний матеріал, куди ж без нього.
17. Не підводні камені, які тут чекають на Вас, мандрівника. Гадаю, Ви зрозуміли до чого я веду. Руїна у вкрай небезпечному стані. Все в прямому сенсі сипеться, тому тут вдаритись, підвернути ногу тощо можна дуже легко. Тому, будьте пильними)
18. Враховуючи стан палацу в ідеалі його б треба оглядати не заходячи за цю металеву огорожу. Але, тим не менш. Історію пам'ятки я переказувати не буду, чимало знайдете в мережі. Відзначити треба те, що події 20-х років ХХ ст. палац таки пережив, а його нинішній стан є вже результатом більш сучасної епохи.
19. За палацом є парк. Точніше як, безпосередньо за палацом - хащі. А якщо підете в бік села, по стежці (вона на фото) то дійсно, потрапите в залишки парку. Зараз тут великий фруктовий сад. Тепло, гарно, пахне справжніми літніми пахощами.
20. Можна припустити, що частково збереглись і старі насадження.
21. Ставки на базі річечки :) Вужі, ряска все як треба.
22. Дістатись до залишків маєтку з Києва не є великою проблемою. Щоправда в самому нас. пункті з навігацією не все так просто. Єдиний покажчик, який знайшли, був ось цей. Ну і місцевим спасибі, допомогли.
23. Перейдемо тепер до наступної, менш відомої пам'ятки. На території Немішаєвської аграрної академії знаходиться стара будівля аграрної школи ім. П. Столипіна. Вхід на територію академії вільний, а от сфотографувати головний фасад школи не так і просто. Через дерева.
24. Ну от хоч тильний фасад. З старої будівлі зроблений закритий перехід у більш новий корпус.
25. Судячи з багатьох мілітарних принад: плацу, вартового грибка, оцих от плакатів саме тут колись активно займались військово-патріотичним (?) вихованням. Паралельно на цьому фото деталі оздоблення вікон та стіни.
26. Рік побудови - 1912. Як раз за рік до смерті (в Києві) того самого П. А. Столипіна. Зараз ця будівля виглядає доволі пристойно, і якби її перенести звідси, скажімо, на територію універсиптетського містечка КПІ - цілком би вписалась :)
27. На території академії. Напис на табличці - "Не заростуть поля тернами, поки плуг буде з нами.". Додам, що на території академії мабуть збереглися ще деякі споруди власне "шкільних" часів початку ХХ ст. Принаймні в деяких будівлях вгадуються характерні риси.
28. Ще з того, що нас вразило у Немішаєвому це біохімічний завод. Точніше його руїни, бо він вже колишній. І вони такі не просто руїни, а прям якісь кінематографчні. Так що сталкери ті хто цікавиться індустріальним туризмом - Вам тут сумно не буде.
29. Такий от молох.
30. Цікавий от рік побудови цієї споруди? А віє від неї ще духом того модерну кін ХІХ- поч. ХХ ст. Між іншим, палац колись також мав відношення до цього підприємства. А саме, був клубом при виробництві. І вулиця в Немішаєвому є - Біохімічна. Також до заводу прокладена окрема зал. гілка. І взагалі, його можна використовувати, як непоганий орієнтир на маршруті до маєтку Остен-Сакенів.
31. Завршують наш парад руїн залишки продуктового магазину. Неподалік від заводу і по дорозі до палацу. Від руїн через руїни, до руїн.
32. Колишній пам'ятник Леніну. Щоб не здавалось, що в Немішаєвому все погано, скажу, що селище доволі охайне, є як мала так і високоповерхова забудова. Якщо захочете поїсти з дороги то зцим проблем тут теж немає (є відповідні заклади і супермаркети). Ось так словом.
Дякую за увагу.
1. І ось він. Точніше вони. Руїни палацу Остен-Сакенів. Щоправда з цього ракурсу (тильний фасад) їхній вигляд доволі незвичний для багатьох.
2. Вже більш звична картинка. Майже хрестоматійна. Перед руїнами сучасна інсталяція.
3. По інсталяціям, тут ще є щось типу дерева бажань.
4. Боковий фасад.
5. Ще один боковий фасад з візитівкою палацу - вежою.
6. Тепер - "інтер'єри". До того, як побувати тут, я думав, що від палацу лишилась тільки стіна переднього фасаду з баштою. А ні, виявляється, що вціліли, якщо так можна сказати, руїни всього палацу. Стіни, фрагменти підлоги, купа цегли старої і нової, скло. Перекриттів між цокольним і першим поверхом не збереглось.
7. Фрагмент підлоги цокольного поверху з цеглою.
8. Вигляд на частину передньої фасадної стіни. Її фрагменти нині нагадують скоріше колонаду ніж стіну. Помітні сліди великої пожежі.
9. Руїна, як вона є.
10. Баштова стеля. Потрапити до башти не так і просто, як це може здатись на перший погляд.
11. Колись неоготичне вікно.
12. Перейдемо до "екстер'єрів". Залишки колонади на пардному ганку.
13. Оформлення віконних порталів.
14. оформлення стін.
15. Ще.
16. Будівельний матеріал, куди ж без нього.
17. Не підводні камені, які тут чекають на Вас, мандрівника. Гадаю, Ви зрозуміли до чого я веду. Руїна у вкрай небезпечному стані. Все в прямому сенсі сипеться, тому тут вдаритись, підвернути ногу тощо можна дуже легко. Тому, будьте пильними)
18. Враховуючи стан палацу в ідеалі його б треба оглядати не заходячи за цю металеву огорожу. Але, тим не менш. Історію пам'ятки я переказувати не буду, чимало знайдете в мережі. Відзначити треба те, що події 20-х років ХХ ст. палац таки пережив, а його нинішній стан є вже результатом більш сучасної епохи.
19. За палацом є парк. Точніше як, безпосередньо за палацом - хащі. А якщо підете в бік села, по стежці (вона на фото) то дійсно, потрапите в залишки парку. Зараз тут великий фруктовий сад. Тепло, гарно, пахне справжніми літніми пахощами.
20. Можна припустити, що частково збереглись і старі насадження.
21. Ставки на базі річечки :) Вужі, ряска все як треба.
22. Дістатись до залишків маєтку з Києва не є великою проблемою. Щоправда в самому нас. пункті з навігацією не все так просто. Єдиний покажчик, який знайшли, був ось цей. Ну і місцевим спасибі, допомогли.
23. Перейдемо тепер до наступної, менш відомої пам'ятки. На території Немішаєвської аграрної академії знаходиться стара будівля аграрної школи ім. П. Столипіна. Вхід на територію академії вільний, а от сфотографувати головний фасад школи не так і просто. Через дерева.
24. Ну от хоч тильний фасад. З старої будівлі зроблений закритий перехід у більш новий корпус.
25. Судячи з багатьох мілітарних принад: плацу, вартового грибка, оцих от плакатів саме тут колись активно займались військово-патріотичним (?) вихованням. Паралельно на цьому фото деталі оздоблення вікон та стіни.
26. Рік побудови - 1912. Як раз за рік до смерті (в Києві) того самого П. А. Столипіна. Зараз ця будівля виглядає доволі пристойно, і якби її перенести звідси, скажімо, на територію універсиптетського містечка КПІ - цілком би вписалась :)
27. На території академії. Напис на табличці - "Не заростуть поля тернами, поки плуг буде з нами.". Додам, що на території академії мабуть збереглися ще деякі споруди власне "шкільних" часів початку ХХ ст. Принаймні в деяких будівлях вгадуються характерні риси.
28. Ще з того, що нас вразило у Немішаєвому це біохімічний завод. Точніше його руїни, бо він вже колишній. І вони такі не просто руїни, а прям якісь кінематографчні. Так що сталкери ті хто цікавиться індустріальним туризмом - Вам тут сумно не буде.
29. Такий от молох.
30. Цікавий от рік побудови цієї споруди? А віє від неї ще духом того модерну кін ХІХ- поч. ХХ ст. Між іншим, палац колись також мав відношення до цього підприємства. А саме, був клубом при виробництві. І вулиця в Немішаєвому є - Біохімічна. Також до заводу прокладена окрема зал. гілка. І взагалі, його можна використовувати, як непоганий орієнтир на маршруті до маєтку Остен-Сакенів.
31. Завршують наш парад руїн залишки продуктового магазину. Неподалік від заводу і по дорозі до палацу. Від руїн через руїни, до руїн.
32. Колишній пам'ятник Леніну. Щоб не здавалось, що в Немішаєвому все погано, скажу, що селище доволі охайне, є як мала так і високоповерхова забудова. Якщо захочете поїсти з дороги то зцим проблем тут теж немає (є відповідні заклади і супермаркети). Ось так словом.
Дякую за увагу.