Волфине. Прикордоння
На цей допис мене надихнула "Межа". Покажу Вам тут одну з ділянок українсько-російського прикордоння у Сумській області. Білопільський район, село Волфине. Околиці і залізнична станція.
1. Славетні українські чорноземи. Саме вони в другій половині 19 ст. посприяли тому, що тут закріпився відомий рід цукровопромисловців Терещенків.
2. Грунтова дорога, колії та пакгаузи біля станції "Волфине".
3. А в хащах під насипом поховання часів ДСВ.
4. Будівля вокзалу. Вже 2-ї половини 20 ст. Хоча й станція джоволі таки стара. Сто з лишком років.
5. Вокзал ближче. Нині він зачинений. Хоча за дверну ручку я й не брався. Раніше це була остання залізнична станція на шляху коліями з України, скажімо у Вороніж (РФ). Крім того тут діяло приміське сполучення до м. Льгов (РФ). На станції розташовувався пункт попуску, та називався він, увага "ВолфІно". Після 2014 р. потяги не ходять, пп, відповідно, не працює теж.
6. Пристанційні будівлі. Стосовно будівлі, де перебував прикордонний загін, то точно не скажу. Вона, або вже закинута й розібрана, або десь тут поруч.
7. Хоч станція й закинута, та виглядає охайно.
8. Вигляд в строну залізничного вузла на станції "Ворожба", і далі в Україну. Як бачимо, накат на коліях відсутній, що свідчить про "інтенсивність" руху.
9. Вигляд в напрямку до станції "Глушково", "Льгов-Київський" (РФ). Що цікаво, до 1993 р. дана станція перебувала у підпорядкуванні РЖД (Моск. залізниці).
10. Вхід до вокзалу з боку селища. Теоретично, цікаві люди могли тут бувати на межі 19-20 ст., адже поруч у с. Павлівка розташовувались маєтки княжого роду Хілкових.
11. Будівлі поруч.
12. Може ще й пам'ятають старі часи.
![]()
13. Саме Волфине зараз не сказати, щоб процвітало.
14. Таке от чудове дерево біля вокзальної будівлі.
15. Прикордоння в прямому сенсі. Остання лінія дерев в кадрі, то вже територія країни-агресора.
16. А ось як виглядає той славетний та розрекламований "Європейський вал", або стіна, прозвана в народі, на честь одного з прем'єр-міністрів.
17. Попереджувальна табличка. Власне ними, я так зрозумів, і демаркований кордон з нашого боку.
Ось так, фільм навіяв мені спогадів про одну з травневих подорожей цього року. Є питання, ставте - відповім.
Дякую за увагу.
1. Славетні українські чорноземи. Саме вони в другій половині 19 ст. посприяли тому, що тут закріпився відомий рід цукровопромисловців Терещенків.
2. Грунтова дорога, колії та пакгаузи біля станції "Волфине".
3. А в хащах під насипом поховання часів ДСВ.
4. Будівля вокзалу. Вже 2-ї половини 20 ст. Хоча й станція джоволі таки стара. Сто з лишком років.
5. Вокзал ближче. Нині він зачинений. Хоча за дверну ручку я й не брався. Раніше це була остання залізнична станція на шляху коліями з України, скажімо у Вороніж (РФ). Крім того тут діяло приміське сполучення до м. Льгов (РФ). На станції розташовувався пункт попуску, та називався він, увага "ВолфІно". Після 2014 р. потяги не ходять, пп, відповідно, не працює теж.
6. Пристанційні будівлі. Стосовно будівлі, де перебував прикордонний загін, то точно не скажу. Вона, або вже закинута й розібрана, або десь тут поруч.
7. Хоч станція й закинута, та виглядає охайно.
8. Вигляд в строну залізничного вузла на станції "Ворожба", і далі в Україну. Як бачимо, накат на коліях відсутній, що свідчить про "інтенсивність" руху.
9. Вигляд в напрямку до станції "Глушково", "Льгов-Київський" (РФ). Що цікаво, до 1993 р. дана станція перебувала у підпорядкуванні РЖД (Моск. залізниці).
10. Вхід до вокзалу з боку селища. Теоретично, цікаві люди могли тут бувати на межі 19-20 ст., адже поруч у с. Павлівка розташовувались маєтки княжого роду Хілкових.
11. Будівлі поруч.
12. Може ще й пам'ятають старі часи.
13. Саме Волфине зараз не сказати, щоб процвітало.
14. Таке от чудове дерево біля вокзальної будівлі.
15. Прикордоння в прямому сенсі. Остання лінія дерев в кадрі, то вже територія країни-агресора.
16. А ось як виглядає той славетний та розрекламований "Європейський вал", або стіна, прозвана в народі, на честь одного з прем'єр-міністрів.
17. Попереджувальна табличка. Власне ними, я так зрозумів, і демаркований кордон з нашого боку.
Ось так, фільм навіяв мені спогадів про одну з травневих подорожей цього року. Є питання, ставте - відповім.
Дякую за увагу.