Завершивши архітектурну частину, вирішив виокремити музей в садибі. Як вже й писав, розташований він у північному (№2) флігелі маєтку. Здійснимо невеличку екскурсію.
1. Макет північного флігеля й оглядової башти з огорожею (якої нині немає). Засновник музею В. В. Мєшков був завзятим прихильником цієї справи, тому макетів у музеї вистачає.
2. 1940-ф рік. Вже йде ДСВ. Випускникимісцевої середньої школи разом з тодішніми першими обличчами, тодішньої держави.
3. Великий макет населеного пункту.
4. Фрагмент де видно маєток. бачите палац, з багатьма круглими вежами? Також помітно і залізницю за садибою, яка є і нині.
5. А ось, і ті самі трофейні балки з турецьких галер!
6. Тут, знову ж таки, відсилаю всіх до першої нотатки про Василівку.
7. Ще один макет.
8. Ключ від одного з місцевих храмів.
9.
10.
11. Будівельні й оздоблювальні матеріали. Можемо тут побачити плитку відомого на той час графа Бергенгейма, місцеву цеглу та севастопольську черепицю фабрики Ф.О. Шталя (детальніше про нього і вироби тут:
https://forum.sevastopol.info/viewtopic.php?f=27&t=201090)
12. Здається, шкатулка.
13. Ще предмети побуту.
14. Різний посуд дореволюційних часів (між іншим, цікаво виходить, в річницю Лютневої революції пишу про поміщицьке "гніздо":)
15. Скоріш за все для цукерок/солодощів.
16. І сантехніка тут є)
17. В прямому сенсі, залишки буллої величі.
18. Ось вони, ті самі плавні, на мапі. На березі їх, а точніше Каховського водосховища і розташована ниі зал. станція Плавні, про яку вже писалось. Ну і голова щуки додає фото атмосфери. Знято було в залі присвяченій етнографії села.
19. Зала присвячена ДСВ. З одного боку, тут можна посидіти й відпочити, бо є стільці, з іншого боку атмосфера дещо серйозна для відпочинку. Плакати-стенди про місцеве підпілля ОУН.
20. Матеріальне "ехо війни" та стенди про окупацію.
21. Ось і кінець нетривалої екскурсії. Вибачте за якість фото, але нотатку вважав за потрібне зробити. Музей є дуже приємним доповненням до процесу огляду власне маєтку. І якщо ви думаєте чи витрачати 15 грн. (квиток на фото, дивіться, який красивий, не якийсь там чек (як в Софії Київській зараз !!!), чи ні, то звісно витрачати. Експозиція дозволяє побачити те, що крім будівель вціліло від маєтку у буремному для нього 20 ст. У попередньому записі я користувався планом комплексу розташованому у бррошурі "Замок Попова". Також в касі вдалось придбати листівку (магнітів на жаль не буо, хоча фактурні споруди маєтку непогано б на них вийшли). Касир була доволі зворушена тим, що до них завітали мандрівники із Києва. Ще один з напрямків діяльності заповідника видавничий. На фото перший випуск "Василівської старовини" зі споагадами родини Лущинських (Спогади Лущинських: дворянська родина на зламі епох / Упор.: А.Г. Олененко, В.М. Стойчев, В.М. Філас, Г.І. Шаповалов. - Василівка-Запоріжжя, 2013. - 214 с. (Серія "Василівська старовина"; Вип. 1.) Що ж подякуємо за збережене, й побажаємо натхнення працівникам заповідника, щоб в них експонати тримались міцно й не падали на відвідуувачів)))
Будуте у Василівці - до садиби Попова - обов'язково !!!
***
Даний запис завершує серію про велике Запоріжжя (область) де я побував у жовтні 2016 р.