Місяць тому через родинні обставини опинився в Криму. Поїздочка, як і обставини, вийшла не надто. Сіиферополь і Євпаторія. Вже тоді там відбувалось те, про що Ви бачили в новинах, а може і не в новинах. Чєловєчкі біля казарменних воріт євпаторійського ППО, триколор на вокзальному флагштоці і все таке...Це фото було зроблене мною вже в день від'їзду 8 березня 2014 р. на Сімферопольському вокзалі. Особливо запам'ятались занепокоєні люди і бомжі, багато їх... Чомусь вирішив сфотографувати мапу України. Хоч і були передчуття, але щоб аж так погано все склалось...
Так от, про що я. Крим завжди був Український для мене. І не лише для мене. Втрата частини території держави-Батьківщини, це як втрата чогось особистого, зо що відповідно переживаєш. Будбте вічно прокляті, помріть з муками від страшних хвороб всі хто був причетний до цієї анексії: хто виходив блокувати наші частини, хто керував цим з кабінетів в іншій державі, з східного боку кордону, хто причіпив собі медалі "за возвращение...", ви, ваші діти, ваші онуки, "и прочая, и прочая, и прочая"(с).