Сон...
Час. Годинник настирливо і монотонно відраховує кожну секунду, хвилину, годину. Відчуття таке, ніби час сповільнився і тепер секунда, то лише удар серця.
Тепло. Спокій. Мрії. Сни. І я відкрию очі в темну ніч, відпущу думки десь вдалечінь і буду слухати тишу, розрізану биттям власного серця.
За вікном замерехтить світло від випадково заблукалого авто, і в мить, коли світло фар розріже нічну темряву надвоє, стане видно кожну сніжинку, що віночком кружляють у повітрі, і саме в цю мить їх зоряний час, бо через хвилину вони опустяться на землю і стануть частиною минулого, свого і мого.
А потім знову настане тиша і лише рух годинникового механізму буде повертати мене в реальність, але ненадовго. Бо ніч, то час спокою, мрій і німої тиші. Сон…
Тепло. Спокій. Мрії. Сни. І я відкрию очі в темну ніч, відпущу думки десь вдалечінь і буду слухати тишу, розрізану биттям власного серця.
За вікном замерехтить світло від випадково заблукалого авто, і в мить, коли світло фар розріже нічну темряву надвоє, стане видно кожну сніжинку, що віночком кружляють у повітрі, і саме в цю мить їх зоряний час, бо через хвилину вони опустяться на землю і стануть частиною минулого, свого і мого.
А потім знову настане тиша і лише рух годинникового механізму буде повертати мене в реальність, але ненадовго. Бо ніч, то час спокою, мрій і німої тиші. Сон…