Буденне...
Білим снігом…Білим снігом замело все навкруги, але прихід зими залишився непомітним, бо в ніч перед початком зими сталося те, що сталося…І коли буде кінець тим подіям, ніхто не знає. А місто набуло фарб революційності, недооблаштована ялинка прикрашена прапорами та лозунгами, а її частини красуються на барикадах. Прощавай, ялинко... Побажавши всього найкращого, з відбитою головою, пам’ятник Леніну вже не буде каменем роздору в різноманітних сутичках, бо він заважав? Я не знаю. Як не знаю, як будуть прибиратися оті «крилаті вислови» зі стін старих будинків, що стояли вік до нас, а чи будуть стояти після? Хочемо свободи і Європи і ламаємо те, що маємо. Мені шкода, правда…Цього року блакитно-жовта зима, з болем, з відчаєм, з надією…
