устала і хочу домой
вчора відчула вперше осінь. вийшла з секонду, повернула за ріг будинку і це відчуття мене просто приголомшило.
відчуття змін.
і сьогодні знову мене накрило осінню, коли у кавярні протерала двері , подивилася на небо і відразу стало ясно: це вже не літнє небо і не літнє сонце.
блін, щось із кожним роком я все сентементальніша :) починаю любити троянди і умілятись маленьким діткам.
да, з роботи звільняюсь. стажую нову дівчинку Богданку.
да, і у мене був найкращий у світі бармен:) обожнюю:)
стояли з ромкою на зупинці, говорили про Толкієна, ну чи не лапочка ?)
тільки дай мені привід.
(ну, і под занавєс, замальовочка:
зупинка університет, 22:08 :
- дєвушка, а нє хотітє посідєть с намі на лавочкє мінут пятнадцать?!
- нєт, спасіба. я устала і хочу домой.
- ви сєгодня работалі?!
- да.
- в..вапросов больше нє імєю! )