Сон

[rod_hvit_pingwn]

На панщинi пшеницю жала,
Втомилася. Не спочивать
Пiшла в снопи, пошкандибала
Iвана сина годувать.
Воно сповитеэ кричало
У холодочку за снопом;
Розповила, нагодувала,
Попестила i, нiби сном,
Над сином сидя, задрiмала.
I сниться iй той син Iван
I уродливый, i багатый,
Не одинокий, а жонатий
На вольнiй, бачиться: бо й сам
Уже не панський, а на волi,
Та на своiм веселiм полi
Удвох собi пшеницю жнуть,
А дiточки обiд несуть...
Та й усмiхнулася небога.
Прокинулась-нема нiчого.
На Йвася глянула, взяла
Його гарненько сповила;
Та щоб дожать до ланового,
Ще копу доживать пiшла...
Остатню, може; бог поможе,
То й сон твiй справдиться.
(Тарас Шевченко, 13 июля 1858 года)