Музей каменів БІЛОРУСЬ
Парк-музей каменів Уруччя відкрився на околиці Мінська, Білоурсь в 1985 році. Це один з найбільш незвичайних музеїв світу. Аналогічний музей каменів у Європі є тільки на території Литви.
У 1976 році в інституті геохімії і геофізики АН БРСР вирішили систематизувати і описати всі валуни Білорусії. Справа в тому, що в льодовиковий період по території сучасної Білорусі прокотилися три величезних льодовика, залишивши за собою багатовікову пам'ять у вигляді валунів, принесених з інших місць.
У 1981 році було вирішено створити музей каменів у Мінську. Для його створення протягом 5 років в Мінську доставили 2134 валуна.
З точки зору збереження духовних цінностей наших язичницьких предків, творці музею здійснили блюзнірство, в буквальному сенсі відірвавши камені від своїх «коренів». Язичники надавали камінню велике значення. Часто валуни ставали жертовними вівтарями, камінням, що вказують шлях, священне місце чи небезпека, огороджувальними володіння. Положення валуна було так само важливо, як і він сам. Але якщо подивитися на музей каменів з точки зору радянський реалій, коли чиновники-атеїсти боролися з мракобіссям і варварськи знищували все, що хоч якось пов'язано з релігіями і віруваннями, то музейні працівники здійснили подвиг, зберігши безцінну спадщину предків для майбутнього.
Музейна експозиція розташована під відкритим небом на території заплави колись протікавшої тут річки. Музей каменів займає площу близько 7 гектар. Довгий час тут було болото і міське звалище. Територію майбутнього музею осушили, очистили і символічно розбили на композиційні сектора.
Найбільш відома композиція парку каменів - географічна карта Білорусі, виконана в масштабі 1: 2500. Камінням позначені височини місцевості. Камені, використовувані для створення карти, були взяті саме з тих районів, які вони зображують. Міста Республіки викладені більш, ніж з п'ятисот каменів, озера і селища, річки і дороги, всі особливості місцевості чітко виражені кам'яною картою. А деякі міста викладені камінням, привезеними з цих міст. Творці парку переслідували мету не тільки чіткого вираження Білорусі, але і намагалися простежити рух льодовика. Вся карта займає 4,5 гектара.
http://www.postcrossing.com/postcards/BY-1334863
У 1976 році в інституті геохімії і геофізики АН БРСР вирішили систематизувати і описати всі валуни Білорусії. Справа в тому, що в льодовиковий період по території сучасної Білорусі прокотилися три величезних льодовика, залишивши за собою багатовікову пам'ять у вигляді валунів, принесених з інших місць.
У 1981 році було вирішено створити музей каменів у Мінську. Для його створення протягом 5 років в Мінську доставили 2134 валуна.
З точки зору збереження духовних цінностей наших язичницьких предків, творці музею здійснили блюзнірство, в буквальному сенсі відірвавши камені від своїх «коренів». Язичники надавали камінню велике значення. Часто валуни ставали жертовними вівтарями, камінням, що вказують шлях, священне місце чи небезпека, огороджувальними володіння. Положення валуна було так само важливо, як і він сам. Але якщо подивитися на музей каменів з точки зору радянський реалій, коли чиновники-атеїсти боролися з мракобіссям і варварськи знищували все, що хоч якось пов'язано з релігіями і віруваннями, то музейні працівники здійснили подвиг, зберігши безцінну спадщину предків для майбутнього.
Музейна експозиція розташована під відкритим небом на території заплави колись протікавшої тут річки. Музей каменів займає площу близько 7 гектар. Довгий час тут було болото і міське звалище. Територію майбутнього музею осушили, очистили і символічно розбили на композиційні сектора.
Найбільш відома композиція парку каменів - географічна карта Білорусі, виконана в масштабі 1: 2500. Камінням позначені височини місцевості. Камені, використовувані для створення карти, були взяті саме з тих районів, які вони зображують. Міста Республіки викладені більш, ніж з п'ятисот каменів, озера і селища, річки і дороги, всі особливості місцевості чітко виражені кам'яною картою. А деякі міста викладені камінням, привезеними з цих міст. Творці парку переслідували мету не тільки чіткого вираження Білорусі, але і намагалися простежити рух льодовика. Вся карта займає 4,5 гектара.
http://www.postcrossing.com/postcards/BY-1334863