ЛІХТЕНШТЕЙН
Князівство Ліхтенштейн (нім. Fürstentum Liechtenstein) - країна на заході центральної Європи, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході. Конституційна монархія. Основні політичні партії: Вітчизняний союз, Прогресивна бюргерська, Християнська соціальна. Грошова одиниця - швейцарський франк.
Площа 160 км²; столиця - Вадуц; рельєф: Альпи, частина долини Рейну на заході.
Очолює державу князь Ганс Адам ІІ з 1989, глава уряду - Отмар Гаслер з 5 квітня 2001; політична система - конституційна монархія; голова держави - князь, що скликає й розпускає ландтаг (парламент) і затверджує закони. Населення становить 35,789 чоловік (на 26.07.2010)[1], середня щільність населення близько 219 чоловік на км².
Замок Вадуц (нім. Schloss Vaduz) - замок у Ліхтенштейні, офіційна резиденція князя, що отримав назву від міста Вадуц, на пагорбі, над яким він розташований.
Замок був збудований найімовірніше графами Верденберг-Зарганс, принаймні його перша згадка трапляється в документі, що підтверджує перехід власності на замок від графа Рудольфа фон Верденберг-Зарганс до Ульріха фон Матш. Донжон замку, датований XII століттям, і споруди в його східній частині вважаються старішими. Донжон стоїть на фундаменті площею 12 на 13 метрів із товщиною стін 4 метри на рівні ґрунту. Зведення каплиці замку, що присвячена Святій Анні, також традиційно належить до Середньовіччя, хоча вона й має пізньоготичний основний вівтар. 1499 року під час Швабської війни замок був зруйнований швейцарськими військами. В період правління графа Каспара фон Хохенемса (1613-1640) була збільшена західна частина замку.
Сім'я Ліхтенштейн отримала замок у свою власність після придбання графства Вадуц 1712 року. 1719 року імператор Карл VI об'єднав із останнім придбанням Ліхтенштейнами 1699 року володіння Шелленберг, заснувавши Князівство Ліхтенштейн.
У період правління князя Йоганна II з 1905 по 1920 роки в замку зроблена значна реконструкція, при князі Францу Йосифу II на початку 1930-х років він також був суттєво збільшений. З 1938 року замок виступає як основна резиденція княжої сім'ї та закритий для загального доступу.
Гампрінер-Зеле (нім. Gampriner Seele) - єдине природне озеро в Ліхтенштейні. Утворилося після повені Рейну з великою ерозією у 1927 році, знаходиться на висоті 435 метрів над рівнем моря і розташована в селі Бендерн в комуні Гампрін.
Гампрінер-Зеле оточене щільними посадками: виростають очерет, живоплоти і дерева. Після очищення води її якість стабілізувалося на рівні класу B. Трубопровід поблизу внутрішнього каналу забезпечує озеро прісною водою і киснем.
Отримала від Aischa Beck (FB)
Площа 160 км²; столиця - Вадуц; рельєф: Альпи, частина долини Рейну на заході.
Очолює державу князь Ганс Адам ІІ з 1989, глава уряду - Отмар Гаслер з 5 квітня 2001; політична система - конституційна монархія; голова держави - князь, що скликає й розпускає ландтаг (парламент) і затверджує закони. Населення становить 35,789 чоловік (на 26.07.2010)[1], середня щільність населення близько 219 чоловік на км².
Замок Вадуц (нім. Schloss Vaduz) - замок у Ліхтенштейні, офіційна резиденція князя, що отримав назву від міста Вадуц, на пагорбі, над яким він розташований.
Замок був збудований найімовірніше графами Верденберг-Зарганс, принаймні його перша згадка трапляється в документі, що підтверджує перехід власності на замок від графа Рудольфа фон Верденберг-Зарганс до Ульріха фон Матш. Донжон замку, датований XII століттям, і споруди в його східній частині вважаються старішими. Донжон стоїть на фундаменті площею 12 на 13 метрів із товщиною стін 4 метри на рівні ґрунту. Зведення каплиці замку, що присвячена Святій Анні, також традиційно належить до Середньовіччя, хоча вона й має пізньоготичний основний вівтар. 1499 року під час Швабської війни замок був зруйнований швейцарськими військами. В період правління графа Каспара фон Хохенемса (1613-1640) була збільшена західна частина замку.
Сім'я Ліхтенштейн отримала замок у свою власність після придбання графства Вадуц 1712 року. 1719 року імператор Карл VI об'єднав із останнім придбанням Ліхтенштейнами 1699 року володіння Шелленберг, заснувавши Князівство Ліхтенштейн.
У період правління князя Йоганна II з 1905 по 1920 роки в замку зроблена значна реконструкція, при князі Францу Йосифу II на початку 1930-х років він також був суттєво збільшений. З 1938 року замок виступає як основна резиденція княжої сім'ї та закритий для загального доступу.
Гампрінер-Зеле (нім. Gampriner Seele) - єдине природне озеро в Ліхтенштейні. Утворилося після повені Рейну з великою ерозією у 1927 році, знаходиться на висоті 435 метрів над рівнем моря і розташована в селі Бендерн в комуні Гампрін.
Гампрінер-Зеле оточене щільними посадками: виростають очерет, живоплоти і дерева. Після очищення води її якість стабілізувалося на рівні класу B. Трубопровід поблизу внутрішнього каналу забезпечує озеро прісною водою і киснем.
Отримала від Aischa Beck (FB)