Перше про Кап-Капа я дізнався з книги "Сказки и легенды Юго-Западной Африки". Шукав там свого улюбленого павучка Анансе. Книга була невеликого тиражу, десь тисяч з десять. Хлопці-містяни, зазвичай говіркі, саме про нього ставали нетовариські. Навіть відмітники комсомольці. Кап-Кап, наскільки я можу тепер судити, не був древнім демоном. Він з'явився у мітолоьоґії Південно-Західньої Африки щонайраніше в середині двадцятого віку. Пов'язаний був з культом дитинства. Анальоґ "бабая". Якщо вийдеш з хати уночі, то тебе забере Кап-Кап. Спеціалізувалася ця істота саме на дітях. Не було від неї спасу ніякого.Вона не мала якихось примітних уподобань що до раси, чи народності. Кап-Кап жер усіх. Спалах популярности цього демона прийшовся на початок "африканської весни", тобто десь близько п'ятдесятих років двадцятого століття. Я досі згадую про цю істоту з острахом. Не було ніякого шаманства, чи оберігу. Кап-Кап забирав усіх дітей в селищі. І мені довелося познайомитися з ним зблизька.
This entry was originally posted at
https://robofob.dreamwidth.org/687437.html. Please comment there using
OpenID.