Аналіз ГШ ЗСУ бойових дій на сході України в ході зимової кампанії 2014-2015 років
ВСТУП
В ході зимової кампанії 2014-2015 років застосування військових частин і підрозділів в районі проведення АТО базувалося, передусім, на Мінських домовленостях, укладених 19 вересня 2014 року.
Безумовно дотримуючись їх положень, Збройні Сили, інші військові формування та правоохоронні органи України здійснили планове відведення артилерійських систем калібру більше 100 мм на визначені відстані.
У цей період основні зусилля українського командування були зосереджені на:
• удосконаленні системи управління створеними угрупованнями військ;
• фортифікаційному обладнанні оборонних рубежів і позицій вздовж лінії розмежування;
• здійсненні планової ротації підрозділів та відновленні їх боєздатності;
• ремонті озброєння та військової техніки.
Незважаючи на низку спірних питань щодо проведення на місцевості лінії розмежування сторін, активні наступальні дії штабом АТО не планувалися та не проводилися.
Водночас, незаконні збройні формування «ДНР» та «ЛНР» за всебічної підтримки з боку Російської Федерації ставили собі за мету продовження війни і загарбання нових територій (щонайменше - до адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей).
Чимало важливих об’єктів інфраструктури (ТЕЦ, ГРЕС, залізничні та автомобільні вузли), а також великі промислові підприємства знаходилися на території під контролем сил АТО.
Крім того, запланований наступ бойовиків та захоплення ними нових територій повинні були стати фактором тиску на українську владу під час чергових раундів переговорів у Мінську.
Розуміючи, що озброєні, але слабо керовані загони бойовиків не зможуть реалізувати такі амбіції, російські куратори доклали чималих зусиль для їх об’єднання під єдиним керівництвом та створення структур, подібних на військові.
Результатом цієї роботи російських офіцерів та генералів стало створення так званих «збройних сил «народних республік» у складі двох так званих «армійських корпусів (АК)». Бандформування «ДНР» отримало офіційну назву 1-го АК; «ЛНР» - 2-го АК. Ці «корпуси» увійшли до складу 12-го командування резерву Південного військового округу ЗС РФ.
Управління «армійськими корпусами» та переважною більшістю «бригад» здійснювалося і донині здійснюється кадровими офіцерами та генералами російської армії на ротаційній основі.
Створивши щось на кшталт військових підрозділів, доукомплектувавши їх російськими найманцями з кримінальним минулим, забезпечивши озброєнням та військовою технікою, з початком зими противник активізував обстріли позицій українських військ, намагаючись знайти слабкі місця в їх обороні. Найбільша активність противника спостерігалася в таки
• Щастя - Трьохізбенка;
• Дебальцеве;
• Донецьк;
• Маріуполь.
У цьому документі, підготовленому Генеральним штабом Збройних Сил України, висвітлені усі основні події, які відбувалися протягом грудня 2014-лютого 2015 років, та наведений короткий аналіз умов і наслідків проведення найбільш важливих операцій сил і засобів АТО: з деблокування підрозділів 81-ї окремої аеромобільної бригади ВДВ ЗСУ в Донецькому аеропорту та виведення військ сектору С з-під ударів противника в районі м. Дебальцеве.
Більш докладний аналіз цих операцій з коментарями безпосередніх учасників подій найближчим часом буде опубліковано на сайті Міністерства оборони України.
РОЗВИТОК ПОДІЙ
Перший етап (грудень 2014 - середина січня 2015 рр.)
Протягом грудня 2014-січня 2015 рр. сили АТО продовжували реалізацію мирного плану двостороннього припинення вогню в режимі «Тиша».
Військові частини і підрозділи виконували завдання на більш, ніж 90 блокпостах, 140 опорних пунктах та 1 батальйонному районі оборони, охороняли і обороняли 3 аеродроми («Донецьк», «Краматорськ», «Маріуполь»), 2 бази зберігання озброєння і військової техніки у м. Артемівськ та позицію радіолокаційної роти «Катер» поблизу м. Авдіївка.
Їх основні зусилля зосереджувалися на стабілізації обстановки на підконтрольних територіях, здійсненні перегрупування сил і засобів угруповання АТО, поповненні запасів боєприпасів та інших матеріальних засобів, відновленні боєздатності військ у визначених районах, удосконаленні інженерного обладнання базових таборів, блокпостів та опорних пунктів.
Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України на початку січня 2015 р. для руху через лінію розмежування було створено 7 транспортних коридорів:
№ 1 Луганськ - Станиця Луганська - Широкий (сектор А);
№ 2 Луганськ - Щастя - Новоайдар (сектор А);
№ 3 Фащівка - Дебальцеве - Артемівськ (сектор С);
№ 4 Горлівка - Артемівськ (сектор С);
№ 5 Донецьк - Курахове (сектор Б);
№ 6 Донецьк - Маріуполь (через Волноваху) (сектори Б та М);
№ 7 Новоазовськ - Красноармійськ - Талаківка - Маріуполь (сектор М).
Незважаючи на оголошення повного припинення вогню з 10.00 9 грудня 2014 року незаконні збройні формування за підтримки регулярних підрозділів ЗС РФ продовжували шукати шляхи зриву мирного процесу, не припиняючи провокації та регулярні обстріли позицій сил АТО та населених пунктів. З 9 грудня 2014 до 15 січня 2015 р. по українських військах з боку бойовиків було здійснено щонайменше 1052 обстріли.
В цілому, у період з 18.00 5 вересня 2014 року по 05.00 15 січня 2015 року незаконні збройні формування обстріляли українські війська щонайменше 21250 разів.
Найбільша кількість обстрілів базових таборів, опорних пунктів та блокпостів сил АТО відзначалася поблизу населених пунктів:
Сектор А: Щастя, Кримське, Кряківка, Сокільники, Трьохізбенка, Станиця Луганська, Новотошківське, Валуйське, Нижнє, Верхня Вільхова;
Сектор С: курган Гостра Могила, Майорськ, Нікішине, Ольховатка, Орлово-Іванівка, Рідкодуб, Чорнухине, Шуми, Кам’янка, Міус, Ленінське, Малоорлівка, Золоте, Попасна, Троїцьке;
Сектор Б: Авдіївка, Гранітне, Кам’янка, Красногорівка, Мар’їнка, Новокалинове, Опитне, Орлівка, Піски, Тоненьке, аеропорт «Донецьк», Богданівка;
Сектор М: Миколаївка, Черненко, Чермалик, Орловське, Гнутове.
Втрати сил АТО після оголошення режиму припинення вогню склали:
безповоротні - 220 військовослужбовців:
• Збройні Сили - 177;
• МВС - 17;
• Національна гвардія - 14;
• Державна прикордонна служба - 7;
• ДСНС - 5.
санітарні - 1067 військовослужбовців:
• Збройні Сили - 891;
• МВС - 57;
• Національна гвардія - 99;
• Державна прикордонна служба - 16;
• ДСНС - 4.
Хитке припинення вогню також використовувалося Російською Федерацією для розхитування ситуації на території України поза зоною АТО.
Основні зусилля Росії зосереджувалися і продовжують зосереджуватися на створенні та підтриманні на території України «п’ятої колони» - різноманітних політичних сил, рухів та громадських організацій, які орієнтуються на Росію та підтримують її агресивну імперську політику.
Росія у будь-який спосіб намагалася залякати населення, звинуватити українську владу у неспроможності підтримати порядок в державі. З цією метою були вчинені терористичні та диверсійні акти на цивільних об’єктах у Харкові, Одесі, Маріуполі. Російські спецслужби були безпосередніми виконавцями найбільш масштабних та технічно складних терактів, у решті - виступали спонсорами та організаторами.
Підтвердженням висококваліфікованої роботи військових професіоналів було синхронне виведення з ладу 23 грудня залізничного мосту в Маріуполі та 24 грудня залізничної колії в Одесі.
Пріоритетного характеру у досягненні цілей набули дії російських диверсійно-розвідувальних груп. Було зафіксовано проникнення та дії близько 80 диверсійно-розвідувальних груп противника.
Користуючись припиненням вогню, російська сторона значно збільшила кількість сучасних безпілотних літальних апаратів, які цілодобово вели розвідку позицій наших військ.
Також, було активізовано приховане постачання зброї, у тому числі під виглядом так званих «гуманітарних конвоїв», всебічне забезпечення та підготовка незаконних збройних формувань, зокрема на території Російської Федерації.
Щодоби через неконтрольовані Україною пункти пропуску на тимчасово окуповані території заходило понад 40 вантажних автомобілів з боєприпасами, матеріально-технічними засобами та особовим складом, а також озброєння і військова техніка.
В середині січня противник значно збільшив кількість обстрілів сил АТО з метою їх витіснення з займаних позицій. Найбільш інтенсивні обстріли здійснювались на Дебальцевському та Донецькому напрямках.
Тоді ж Російська Федерація розпочала активну підготовку до чергового раунду переговорів у Мінську. Їй були необхідні гучні перемоги над силами АТО для тиску на Президента України, підтримання нестабільності в Україні через постійні заходи інформаційно-психологічного впливу.
Далі буде...