20 хвилин бою - і три російські танки перетворились на брухт та зламки.
Кавалер орденів Богдана Хмельницького ІІ і ІІІ ступенів та ордена «Народний Герой України» майор Олександр Мороз брав участь у найзапекліших боях під Луганськом і Дебальцевим.
Навесні 2014-го Олександра Мороза з двома танковими взводами, озброєними Т-64 БМ «Булат», направили в розпорядження командування сектору «А» на Луганщині. Навколо «Металіста», Веселої Гори, під постійними обстрілами з «Градів», мінометів, самохідної артилерії, танкісти майже місяць несли службу на блокпостах.
Справжнє бойове хрещення підрозділу Олександра Мороза відбулося у липні 2014 року під час розблокування луганського аеропорту. На мості між Георгіївкою і Розкішним він потрапив у засідку. По наших били з протитанкових гармат. Танкісти перегрупувалися, а машина Мороза розчистила шлях, зсунувши бетонні плити, які перекривали міст. У тому бою екіпаж знищив ворожу БРДМ.
Танкісти разом з бійцями штурмового загону батальйону «Айдар» і десантниками 80-ї аеромобільної бригади воювали на околицях Луганська - під Георгіївкою, Красним Яром, Вергунським Роз’їздом, проривали оборону противника під Лутугиним, щоб доправити колону з підкріпленням для частин, які боронили летовище, знищили десятки одиниць ворожої техніки. Під час штурму села Хрящувате Олександра поранив снайпер. Куля пройшла лише за два сантиметри від артерії.
Повернувся у стрій Олександр у січні 2015 року і майже відразу у складі окремого танкового батальйону прибув у район Дебальцевого.
О 8-й ранку 12 лютого підрозділ Мороза з трьох Т-64БМ «Булат» спільно з бійцями 30-ї механізованої бригади контратакував Логвинове. Саме тут відбувся танковий бій з батальйонною тактичною групою 5-ї танкової бригади Російської Федерації з Улан-Уде.
- У бою брали участь три бойові машини, - згадує Олександр, - моя, старшого сержанта Володимира Костенка і сержанта Геннадія Ковальського. Ці екіпажі мали значний досвід, бо брали участь у боях із російськими танками ще під Луганськом. Ми отримали завдання прикривати лівий фланг підрозділів 30-ї омбр. «Булати» розгорнулися фронтом, кожен контролював свій сектор. Лівіше села я помітив ворожий Т-72Б, який відкрив вогонь по нашій піхоті. Мій навідник Федір Матюша знищив його першим пострілом з дистанції 900 метрів. Танк спалахнув і вибухнув.
Тим часом нашу правофлангову машину обстріляли: черговий бронебійний снаряд поцілив у башту танка Костенка. Та на «Булаті» спрацював надійний український комплекс динамічного захисту «Ніж». Танк зберіг боєздатність і продовжив бій. У панцирник Мороза теж полетіли снаряди. Командир помітив танк, який по ним стріляв. Він із Костенком відкрили по ньому вогонь - і той позадкував. З’явилося полум’я - напевно, була пробита башта. Ворожий об’єкт добили осколково-фугасним «десертом». Згодом третій російський танк просто вийшов на «Булати». Цей Т-72Б швидко був знищений екіпажем Ковальського. Бій тривав десь 20 хвилин. Загалом за січень-лютий у боях навколо Дебальцевого рота Мороза знищила 6 танків і одну БМП ворога. Сьогодні командир танкового батальйону майор Олександр Мороз передає бойовий досвід, набутий у боях на Сході нашої країни, підлеглим.
http://politinfo.com.ua/stop-war/5539-20-hvylyn-boyu-i-try-rosijski-tanky-peretvorylys-na-bruht-ta-zlamky.html