Міфи мовної війни. "Беркут би вас розкидав за 5 хв..."
Добре якби від міліціянтів, а то навіть від своїх знайомих доволі часто доводиться чути тезу: "Та якби "Беркут" серйозно взявся, вас би розкидали за 5 хв". Дозвольте цьому заперечити.
Перше. Хто бачив площадку коло Укрдому та підходи до неї, той розуміє, що міліціянти стояли перед досить таки непростим завданням, а саме - вони не мали особливого простору не лише для дії, а й для розгортання свого наступу. Фактично у них було лише два варіанти для цього - або підійматись наверх по сходах, або заходити з боків Укрдому.
При першій спробі вечірнього штурму Укрдому вони саме вдались до першого варіанту - підіймались по сходам, але тоді кількість мітингуючих саме на сходах не була такою великою, і вони могли майже безперешкодно піднятись по сходах наверх. Варто визнати, що перша міліцейська акція не була настільки багаточисельною і підготовленою як та, що була проведена наступного ранку, і причина тут не у тому, що хтось там "не давав вказівок", а просто міліціянти були переконані що навіть такою кількістю бійців (близько сотні) їм вдасться розігнати протестуючих. Проте коли вони зустріли запеклий опір зі сторони мітингуючих, їм не лишалось нічого іншого як відсупити. Ще раз - провал першої акції був пов'язаний з тим, що вони не були готові до того, що мітингуючі всерйоз будуть з ними битись.
Виходячи з того, що простір на сходах на ранок наступного дня був зайнятий мітингувальникам міліції не лишалось нічого іншого як вдатись до другого варіанта дій - почати наступ з боків Укрдому. Варто зазначити, що на момент штурму міліцією були назбирані досить значні сили (до 1,5 тис бійців). Автор цих рядків особисто протягом години до штурму нарахував більше тридцяти (!) автобусів з спецпризначенцями, які розташувались по периметру Європейської площі, Трьохсвятительської, заїхали вверх до парку над Укрдомом. Проте тут на бійців міліції чекало нове випробування. Так, їм вже не треба було дертися по головам мітингувальників нагору, тут завдання перед ними виглядало простіше, але ось яка тут була проблемка - їм треба було вийти колонами з боків Укрдому, а потім на пятачку коло нього провести перегрупування - розвернутись аби почати витісняти мітингувальників. І все це малось зробити під натиском протестувальників, які збились на цьому ж майданчику у щільний квадрат. До того ж міліціянти мали відтіснити мітингувальників від скляних стін Укрдому, так щоб не полетіло скло (не міг же ВФЯ виступати у приміщенні з розбитими вікнами).
Проте реально з жодним завданням вони так і не змогли впоратись. У стисненому просторі мід скляними стінами та колонами їх найбільш боєздатна група просто не мала ніякого простору до дії, фактично стикнувшись лоб в лоб з захисниками Укрдому. Це як гірська ущелина, яку утримає купка відчайдухів, і через яку ніяк не може пройти величезна армія тільки тому, що там більше чотирьох-п'яти в ряд не пройде.
Не впорались міліціянти і з виходом за колони та перегрупуванням. Не дивлячись, що у загоні, який мав огинати колони Укрдому і розвертатись безпосередньо на майданкчику, їх число було більше, чим кількість тих, що намагалась пробитись вздовж стін Укрдому до його центрального входу, проте натиск цього загону був набагато слабший. І причина тут досить проста - крім беркутівців тут були прості міліціянти, які очевидно немали ніякого бажання за свою жебрацьку зарплатню зносити собі голови. Вони старано робили вигляд, що тиснуть, але в реалі цей тиск був абсолютно неспівмірний з тим, що робилось між колонами та стіною Укрдому, де полетіли перші шибки. Фактично тут не було зафіксовано жодного серйозного зіткнення. І причина всього цього дуже просто - рядові міліціонери просто не хотіли підставляти свої голови.
І ще одне зіграло свою роль. Хай там що говорять, а сльозогінний газ, що щедро розпиляли як міліціянти, так і мітингуючі, здається справив більш деморалізуючий вплив саме на міліціонерів. Їх стрій порушився, і фактично ще за декілька хвилин атака повністю закінчилася. Справу було зроблено.
З огляду на все викладене вище, я не бачу якихось підстав говорити. що дії міліції були якоюсь там іграшковою розминайлівкою. Все було по-дорослому. Проте саме дуже вдале місце акції, фанатична запеклість протестувальників не дала міліціянтам змоги розігнати цей мітинг.
Перше. Хто бачив площадку коло Укрдому та підходи до неї, той розуміє, що міліціянти стояли перед досить таки непростим завданням, а саме - вони не мали особливого простору не лише для дії, а й для розгортання свого наступу. Фактично у них було лише два варіанти для цього - або підійматись наверх по сходах, або заходити з боків Укрдому.
При першій спробі вечірнього штурму Укрдому вони саме вдались до першого варіанту - підіймались по сходам, але тоді кількість мітингуючих саме на сходах не була такою великою, і вони могли майже безперешкодно піднятись по сходах наверх. Варто визнати, що перша міліцейська акція не була настільки багаточисельною і підготовленою як та, що була проведена наступного ранку, і причина тут не у тому, що хтось там "не давав вказівок", а просто міліціянти були переконані що навіть такою кількістю бійців (близько сотні) їм вдасться розігнати протестуючих. Проте коли вони зустріли запеклий опір зі сторони мітингуючих, їм не лишалось нічого іншого як відсупити. Ще раз - провал першої акції був пов'язаний з тим, що вони не були готові до того, що мітингуючі всерйоз будуть з ними битись.
Виходячи з того, що простір на сходах на ранок наступного дня був зайнятий мітингувальникам міліції не лишалось нічого іншого як вдатись до другого варіанта дій - почати наступ з боків Укрдому. Варто зазначити, що на момент штурму міліцією були назбирані досить значні сили (до 1,5 тис бійців). Автор цих рядків особисто протягом години до штурму нарахував більше тридцяти (!) автобусів з спецпризначенцями, які розташувались по периметру Європейської площі, Трьохсвятительської, заїхали вверх до парку над Укрдомом. Проте тут на бійців міліції чекало нове випробування. Так, їм вже не треба було дертися по головам мітингувальників нагору, тут завдання перед ними виглядало простіше, але ось яка тут була проблемка - їм треба було вийти колонами з боків Укрдому, а потім на пятачку коло нього провести перегрупування - розвернутись аби почати витісняти мітингувальників. І все це малось зробити під натиском протестувальників, які збились на цьому ж майданчику у щільний квадрат. До того ж міліціянти мали відтіснити мітингувальників від скляних стін Укрдому, так щоб не полетіло скло (не міг же ВФЯ виступати у приміщенні з розбитими вікнами).
Проте реально з жодним завданням вони так і не змогли впоратись. У стисненому просторі мід скляними стінами та колонами їх найбільш боєздатна група просто не мала ніякого простору до дії, фактично стикнувшись лоб в лоб з захисниками Укрдому. Це як гірська ущелина, яку утримає купка відчайдухів, і через яку ніяк не може пройти величезна армія тільки тому, що там більше чотирьох-п'яти в ряд не пройде.
Не впорались міліціянти і з виходом за колони та перегрупуванням. Не дивлячись, що у загоні, який мав огинати колони Укрдому і розвертатись безпосередньо на майданкчику, їх число було більше, чим кількість тих, що намагалась пробитись вздовж стін Укрдому до його центрального входу, проте натиск цього загону був набагато слабший. І причина тут досить проста - крім беркутівців тут були прості міліціянти, які очевидно немали ніякого бажання за свою жебрацьку зарплатню зносити собі голови. Вони старано робили вигляд, що тиснуть, але в реалі цей тиск був абсолютно неспівмірний з тим, що робилось між колонами та стіною Укрдому, де полетіли перші шибки. Фактично тут не було зафіксовано жодного серйозного зіткнення. І причина всього цього дуже просто - рядові міліціонери просто не хотіли підставляти свої голови.
І ще одне зіграло свою роль. Хай там що говорять, а сльозогінний газ, що щедро розпиляли як міліціянти, так і мітингуючі, здається справив більш деморалізуючий вплив саме на міліціонерів. Їх стрій порушився, і фактично ще за декілька хвилин атака повністю закінчилася. Справу було зроблено.
З огляду на все викладене вище, я не бачу якихось підстав говорити. що дії міліції були якоюсь там іграшковою розминайлівкою. Все було по-дорослому. Проте саме дуже вдале місце акції, фанатична запеклість протестувальників не дала міліціянтам змоги розігнати цей мітинг.