(no subject)
На головному сканлап-майданчику країни у Шустера (колись казали у Сєні, у Гогі, у Абрама, такі шинки-забігайлівки колись по селах були, а зараз у Шустера кажуть, - одне й те саме) обговорювали вчора тему насильної українізації на прикладі Ірини Фаріон.
Чесно, мені як не філологу, от цікаво яке наукове обгрунтування того - чому Марічка а не Маша, Михайлик а не Міша, і що Ліза від слова лизати. А як тоді буде українською ім`я Даздраперма (да здравствует первое мая), або уменшитєльно-ласкательное українською від Мелс (Маркс, Енгельс, Ленин, Сталін)? Ну це ціла дискусія......
Так от в діях цієї "видатної" викладачки і депутатки я не побачила нічого такого, що так зсхвилювало регіоналів борющіхся за народное (бабло) (добро) права.... аж протівно...
Проблема не в тому, що вона вчила їх українським іменам, а проблема в закорінілій неповазі вчителя до учня, яка постійно в кожній школі існувала і існує... та навіть і в суспільстві, спочатку батьки не поважають своїх дітей, а потім ці діти не поважають ні вчителів ні батьків.
Пам`ятаю свій перший клас, коли заляканих нас, перша вчителька як в концтаборі тримала, а двієшників била. Одного разу вона як мігера визвірилась на одного нашого однокласника, підійшла до нього, схопила міцно за вухо, так хлопчик так злякався, що обмочився.... і ми це все бачили і мовчки, бо були в щоці, спостерігали... А школа у нас була сама найкраща в районі, і нашу першу вчительку часто друкували в газеті за її досягнення... питання, тільки які?
І такого у виховних і навчальних закладах повно і навіть зараз ..... так хіба проблема в українській мові? біологічка, хімічка, взагалі будь-яка вчителька такого типу, якби захотіла, а хочуть вони завжди, знайшла б до чого придовбатись щоб принизити.