[Spoiler (click to open)] Ходить селом старий лікар. Носенко. Ще матері моєї начальник… В темних окулярах. З патарицею. З краю - вкрай. На пенсії. Вітаємося, киваємо. Сватів батько хворів. Питав: ти мене спасеш, врятуєш? Носенко відповідав: я своїх батьків не спас, Михайле! Як я тебе спасу? Нашо я буду брехать тобі? Не спасу… Смерть сильніша за нас… Часом до нього підходять люди, питають: дохтур, в мене ото і ото… Що можна зробить - Нічого не можна зробить! - Так, а як? Що його робить? - Та, ніяк! Не треба нічого робить. Вмирайте, та й всьо… всі вмирають… Йде доктор далі. Цокає палицею по дорозі.