Найкращий день
Originally published at Місцева жовта преса. You can comment here or there.
Учора був день, який для мене назавжди залишиться червоним днем календаря. У цей день відбулась подія, після якої сміливо можна констатувати, що життя прожито недаремно. Заздріть, заздрісники: учора я поспілкувався із самим Степаном Гігою.
Це відбулось під час прямого ефіру телепрограми “Доброго ранку, Львове” на ТРК Львів, куди мене запросили з приводу Дня журналіста, який святкують 6 червня.
Ми говорили про провокації в ЗМІ. Ведучий Тарас Гаврик раптом (!) зателефонував до Степана Петровича Гіги і представив мене народному артистові.
- Перш за все, дозвольте висловити Вам своє захоплення Вашою творчістю, - почав несміливо я, - Під пісню “Цей сон” я танцював ще на власному випускному… - мене переповнювали емоції, - А тепер запитання. В інтернеті ходять чутки, що ви запишете дабстеп-альбом. Ви чули про це?
- Так, звичайно, чув, - відповів метр. По моєму тілу пробіглись мурашки.
- Це правда?
- Так, у мене скоро має вийти альбом реміксів на мої пісні. І серед них мають бути також і dubstep-ремікси, - заявив Степан Гіга.
Пізніше Степан Петрович відповів ще на декілька запитань ведучих, акапельно заспівав пісню “Цей сон” і, побажавши багато усього усім, поклав слухавку.
Ми навіть фотографію з ведучими на пам’ять зробили - щоб не забути. Зверніть увагу на моє (а також Тараса - для нього це теж подія) радісне обличчя.
Чи варто казати, що після цього я цілий день слухав лише Степана Гігу і навіть лягати спати не хотів, аби він (день) тривав довше?!
Як добре, що в житті бувають такі яскраві дні. І як шкода, що вони таки скінченні…
І на завершення, Степан Гіга - “Цей сон”. Рекомендую слухати стоячи, не менше 5 разів поспіль.
Click to viewРоман Голубовський