Розповім вам історію…
Originally published at Блог Романа Голубовського. You can comment here or there.
Буває, якась знайома чи малознайома людина розповідає нам цікаву історію, очевидцем якої вона була. Проходить час, і цю ж історію ми чуємо вже від іншої людини, яка теж бачила все на власні очі. Згодом хтось третій розповідає те саме. При цьому, місце і час може відрізнятись, але фабула залишається незмінною. Стає зрозуміло, що ніхто з них насправді цього не бачив, та чомусь подавали все саме в такому вигляді.
Такі історії варто би виділити в окремий жанр народної творчості, на рівні з анекдотами. Зараз я розповім вам кілька історій такого типу. Ймовірно, що якусь із них ви вже чули (або навіть розповідали
). Розповім так, як їх і розповідають - ніби я сам був свідком цих подій. Поїхали!
Випадок на автобусній зупинці
Якось на зупинці я чекаю на свій автобус. За декілька метрів від мене стоїть сексуальна довгонога дівчина. Не помітити її неможливо - настільки симпатична вона, і настільки яскраво виглядає. Раптом повз зупинку проїжджає легковий автомобіль. Він зменшує швидкість але не зупиняється. Один з його пасажирів, - такий собі сміливий молодий хлопчина, - витягує руку з вікна і прямо на ходу ляскає цю дівчину по попі.
Після цього машина продовжує їхати, з її вікон чути сміх. Довго не думаючи, дівчина витягує з маленької дамської сумочки хустинку, легенько та показово витирає нею свою попу, додаючи мімікою драматизму, підходить до смітника і демонстративно викидає туди хустинку. Але тут машина дає задню, під’їжджає до зупинки та зупиняється. З неї виходить той самий молодик, підходить до дівчини і з розгону дає дівчині копняка. Після цього теж не менш показово знімає кросівок, і підійшовши до смітника викидає його. Потім гордо сідає в машину і їде далі.
* * *
Вмочи головку
Було це ще у часи навчання в старших класах школи. Весь наш клас повезли у воєнкомат, на перевірку придатності до армії. Після кількох перевірок нас поставили всіх строєм і наказали зняти штани разом з білизною - показати свої статеві органи. Ми так і зробили. Аж тут виник казус, який зразу викликав бурю сміху: орган одного нашого однокласника виявився в ерегованому стані. Військовий лікар, який нас перевіряв, сказав: “Йди до умивальника і вмочи головку в холодній воді”. Після цього сміх лише посилився, оскільки наш однокласник підійшов до крану, включив воду, нахилився і запхав голову під струмінь води.
* * *
Цигани і хліб
Їду я в електричці. До вагону заходить циганча з темною як від природи так і від бруду шкірою. Починає говорити молитву - завчено, без розуміння суті, швидко, ковтаючи слова. Після цього просить нас, “добрих людей”, дати йому грошей на хліб, бо нема що їсти. Циганча проходить по салону і дехто йому дає копійки. Коли він підійшов до мене, я витягнув буханку хліба, відламав половину і протягую йому. Він дивиться на мене, в очах його зневага і злість. Циган незадоволено фиркає, обертається і йде від мене. Ось такі вони - цигани. Ось так вони “на хліб” збирають!
* * *
P.S.: А ви знаєте подібні історії? - Поділіться!
Роман Голубовський