Ціна грошей
Originally published at Блог Романа Голубовського. You can comment here or there.
Всі люди різні, і кожен по-своєму бачить світ. Ставлення до грошей у всіх також різне. Нічого про це не пояснюватиму, просто розповім дві історії.
***
Історія перша. Місце дії - автобус. Він зупиняється на зупинці, двері відчиняються і до салону входить дівчина. Не закриваючи за собою дверей, вона дає шоферу гроші за проїзд та проходить далі по салону. Всі чекають, коли автобус поїде далі, та водій не рушає. Він чекає - в автобус дуже повільно заходить старий чоловік.
Чоловік виглядає років на 80 - сивий і старий. Його руки трясуться. Вдягнений він у давно не новий але чистий одяг, в руці тримає сумку. Нарешті дідусь заходить до автобусу, закриває двері, і водій рушає. ”Посвідчення” - каже старенький, і його погляд зупиняється на підлозі автобусу: він помічає щось блискуче.
Дідусь міцно береться одною рукою за боковий поручень, другою ставить свою сумку на підлогу і починає нагинатись. Весь автобус звертає на нього увагу - саме через його неміч і те, як повільно він нагинається додолу. Здається, проходить ціла вічність поки він згинається. Нарешті він дістається рукою підлоги і піднімає цю блискучу річ. Так само повільно він розгинається, повертається до водія і тремтячою рукою віддає йому. Це - 10 копійок.
Після цього дідусь бере сумку і так само повільно йде далі по салону. Його збоку намагається обійти молодик - автобус проїхав вже цілу зупинку і той виходить.
***
Історія друга. Місце дії - дискотека. Неонове світло, гучна музика і багато натовпу. До барної стійки, яка розташована зразу біля танцполу, підходять двоє хлопців, на вигляд, років по 20 кожному. Вони веселі - як від музики і атмосфери закладу, так і від випитого алкоголю.
Один стає задом до бару, спирається ліктями на стійку і окидує поглядом людей що танцюють, киваючи головою в такт музиці. Другий майже лягає животом на барну стійку, нахиляється вперед і шукає поглядом вільного бармена. Один з барменів помічає хлопця і підходить до нього.
- Дві текіли!
Бармен мовчки киває, бере з бару пляшку з напоєм і наповнює два 50-грамові чарки. Підсовує їх ближче до хлопця, поряд кладе тарілочку з лимоном та сіллю, після чого нахиляється до клієнта і на вухо йому промовляє:
- 105 гривень.
Хлопець дістає з задньої кишені штанів зім’яті гроші, вибирає з них дві купюри сумою у 110 гривень і дає бармену:
- Решта на чай!
Після цього ліктем штурхає свого колегу. Вони випивають своє спиртне, закусують і йдуть на танцпол.
***
Герої обох історій живуть в одному місті і, можливо, їздять в одному транспорті, та гроші для них мають абсолютно різну ціну.
А ви що скажете, яку суму ви носите з собою і можете не задумуючись витратити? Чи піднімаєте ви з землі копійки?
Роман Голубовський
Постові (сьогодні - за цікаві коментарі):
Піднімись і дій - блог активного твіттерянина, патріота Збаражщини та просто цікавої людини Ростислава Кривого.
Опришок не так давно, зате досить активно веде свій блог, просто в назві попереджаючи: Обережно! блог українською.