***
Ангела Меркель народилася в сім'ї, що переїхала з ФРН в НДР, в дитинстві канцлерін носила піонерську краватку, вчила російську мову, в юності була секретарем відділу агітації та пропаганди східнонімецького "комсомолу". Франсуа Олланд - соціаліст, член Міжнародного Соцінтерну. Барак Обама взагалі представник лівого крила Демократичної партії, тобто чорношкіра Ліза Сімпсон з яйцями, його ідеологія - соціальна рівність, права меншин, невтручання в політику інших держав, екологія.
Тупорила московська пропаганда, яка зображує західних лідерів агресивними іперіалістами, призначена виключно для внутрішньоросійського вжитку, бо об'єктивно Росія ніколи раніше не мала настільки вигідного для себе зовнішньополітичного розкладу. Західні ліваки, які нині мають владу, безрефлекторно дрочать на Москву ще з часів революції 1968 року. Вони й досі проводять маніфестації під райдужними прапорами ЛГБТ й червоними зірками.
На початку Євромайдану українці були смішні, коли вимахували прапорами Євросоюзу і чекали, що Євросоюз їм за це дасть хоч півкопійки. Зараз Українці ремствують, що захід не дає нам зброї, і не усвідомлюють, яким дивом є факт, що західні лідери в російсько-українському конфлікті взагалі стали на нашу сторону. Це диво створила безпрецедентно-агресивна політика Росії, відчайдушність і героїзм українського народу, а також надзусилля української міжнародної дипломатії.
Західні країни будуть всіляко тягти і стримувати конфлікт, залишатися осторонь настільки, наскільки це для них можливо, провадити безкінечні мирні переговори. Але це не мусить нас засмучувати, бо точка неповернення вже пройдена, захід вляпався в цю війну по вуха, і йому, як і Росії, назад ходу нема. Тому, гадаю, незабаром варто чекати приходу до влади в США та Європі консервативних і агресивних сил, і тоді Росія побачить, що таке справжній західний імперіалізм.
Тупорила московська пропаганда, яка зображує західних лідерів агресивними іперіалістами, призначена виключно для внутрішньоросійського вжитку, бо об'єктивно Росія ніколи раніше не мала настільки вигідного для себе зовнішньополітичного розкладу. Західні ліваки, які нині мають владу, безрефлекторно дрочать на Москву ще з часів революції 1968 року. Вони й досі проводять маніфестації під райдужними прапорами ЛГБТ й червоними зірками.
На початку Євромайдану українці були смішні, коли вимахували прапорами Євросоюзу і чекали, що Євросоюз їм за це дасть хоч півкопійки. Зараз Українці ремствують, що захід не дає нам зброї, і не усвідомлюють, яким дивом є факт, що західні лідери в російсько-українському конфлікті взагалі стали на нашу сторону. Це диво створила безпрецедентно-агресивна політика Росії, відчайдушність і героїзм українського народу, а також надзусилля української міжнародної дипломатії.
Західні країни будуть всіляко тягти і стримувати конфлікт, залишатися осторонь настільки, наскільки це для них можливо, провадити безкінечні мирні переговори. Але це не мусить нас засмучувати, бо точка неповернення вже пройдена, захід вляпався в цю війну по вуха, і йому, як і Росії, назад ходу нема. Тому, гадаю, незабаром варто чекати приходу до влади в США та Європі консервативних і агресивних сил, і тоді Росія побачить, що таке справжній західний імперіалізм.