Учні Христа після його розп'яття жили у розпачі й безнадії три важких, довгих дні - без Учителя, за яким вони пішли, якого щиро полюбили, на якого зробили найвищу ставку, пожертвувавши всім. І тепер, схоже, все. Кінець. Він так і не став царем Ізраїля, він страчений ганебною смертю разом із розбійниками, натовп плював у нього, і найвірніші зреклися його. Він виявився не таким вже всемогутнім.
Ми так само щиро вірили в Україну цієї зими, ми вірили один в одного, ми були переможцями - і ось, Україну топче загарбник, а про її долю, наче про одіж Христову, кидають жереб чужі політики в далеких європейських кабінетах.
Браття! Нема іншої можливості набути справжню віру, окрім як пережити час безнадії і розчарування.
Але Христос воскрес!
Воскресне Україна!