Аби можна було щось зробити, щоб зорі не сипались з неба і ґрати на вікнах не затуляли ранкового світла. в твоїх думках мої холодні долоні і кратери на місяці. твоїм думкам боляче, моїм- боязко.
Аби можна було зробити так, щоб заходи сонця не скінчалися і дерева не скидали свого листя всього до останку. в твоїх долонях мої нерозбірливі сни про виноградники і балкони. твоїм долоням с’олоно від дощу, моїм- солодко від чужої насолоди.
Аби можна було хоч щось зробити, аби сторінки нашого *сьогодні* не лишились чистими.
07.03.09