apaisement.
неманікогоасвітло
горить-бабанеля-
неманікогоасвітло
горить/нікогонем
аєкрапаєдощ/увім
кненесвітлозатопи
тьквартиру/нікого
немаєасвітловідкр
ите/нікогонемаєас
онцегорить (с)
бо ранки пахнуть самотністю, за звичкою зачиненими дверима, міцною кавою з цукром, апельсинами на кухні, випитим молоком, баночкою малинового, пледом, зникаючим снігом, учорашніми шоколадними паличками, змерзшими долонями, маминим цілунком крізь сон, думками про поїздку *а може варто було б?*, бо ранки пахнуть тишею. бо ранки пахнуть нічними божевільними снами, згадками про дійових осіб, плутаннями з дійсністю, порожніми коридорами, холодною долівкою, голим віттям дерев, поодинокими птахами, відображенням в дзеркалах, білими батареями, засніженими дахами, бо ранки пахнуть надвечірніми мареннями. бо ранки пахнуть незнайомцями, чорними тунелями, поникнувшими поглядами, смутком в очах, чужими торканнями, зтурбованістю, грою в мовчанку на двох, пропущеними викликами, фотоархівами споминів, тихими питаннями, паузністю подій, зупинками напівшляху, полишаннями, бо ранки пахнуть випадковими перехожими.
бо ранки пахнуть замріяністю.