Революція з провінції.....

[resistance_info]

Сьогодні я зробив для себе великий крок вперед, зрозумівши, що сучасний урбанізований спосіб існування у великих містах категорично не приведе до докорінної зміни життя суспільства, бо саме ці міста «прогнили» зсередини… На такий висновок вказує існування безлічі наркоманів, алкоголіків та іншої швалі, якій вдається чудово отруювати життя нормальних людей... Гнила, гедонізована, лібералізована молодь думає, що всі свої проблеми здатна вирішити за допомогою заливання мізків алкоголем, що за неї все вирішать батьки, які надіються на майбутнє своїх дітей, облагословляють їх, думаючи, що вони подібні до ангелів, які насправді носять в університети та інші навчальні заклади хабар за хабарем. Система мислення у більшості міських людей - це капіталістична та матеріалістична схема, що таким чином виховає ще не одне покоління споживачів, які діятимуть лише за принципами при випадках, у яких потрібна допомога друзям, родині, знайомим, перехожим на вулиці - «Моя хата з краю, я нічого не знаю». Але тема, обрана мною, не стосується життя великих міст. Про це - іншим разом. Написане вище було невеличким екскурсом у те, що можна побачити сьогодні, щоб, так би мовити, провести порівняння невеличких міст, сіл, селищ, районних центрів, з мисленням людей, які там проживають і розглянути перспективи зародження міцних революційних рухів, які стануть на допомогу великої справи, яку ми робимо на благо національної спільноти та соціального визволення. Якщо глянути на життя сільських жителів та жителів невеличких районних центрів, то відмінностей як таких, до яких можна було б придертися, немає, хіба що з точки зору роботи, її пошуку та зайнятості взагалі, тому в даному випадку я все зводитиму до терміну «провінція». У провінційній місцевості для більшості людей основним і найбільш болючим питанням є :як вижити? Звісно, є окремі винятки, але це, на жаль, трапляється рідко. Ці люди крутяться, як можуть. Багато з них виживає завдяки вирощуванню городини та продажі її на базарах. Це чесні, трудящі робітники, які працюють на різних нехороших людей, яких можна називати по-різному. Сучасні провінційні міста, села занепадають, про це всі знають… Молодь їде у велике місто, залишаючи при цьому стареньких батьків наодинці з мізерною пенсією, золотими та родючими українськими чорноземи, на простоювання і заростання їх бур’яном. Їде з великими надіями та сподіваннями, але там на неї чекає розчарування практично у всьому... Більшість людей, які живуть у провінції - це підростаюче покоління неосвічених, збайдужілих до всього, що відбувається навколо овочів. Хоча зі мною можуть посперечатись, тому що таку ситуацію легко можна виправити - прислухатись до цих людей і зрозуміти, що це і є наш людський ресурс, який потрібно використовувати, тому що в них горять очі, коли даєш їм якусь тематичну листівку, бачиш, як у таких людей прокидаються протестні настрої, що вони готові виходити на вулиці і захищати свої права всіма можливими методами. З їхніх вуст можна почути надзвичайно багато корисної інформації. В такі моменти, коли в провінційних жителів прокидається розуміння Ідеї, ти сам розумієш, за що і заради чого БОРЕШСЯ! Сучасна молодь у провінції -це чисті серцем, безкомпромісні, нетолерантні хлопчаки й дівчата, які з часом перетворюються на алкоспоживачів та гопників. Хоча залишається багато людей, які не можуть відшукати себе, які міцні духом,але не знають куди його застосувати. Їхню енергію і силу потрібно лише направити у правильне русло. Вони - нащадки провідників української національно-героїчної спільноти, вояків УСС, ОУН, УПА, Дивізії «Галичина» та інших українських ГЕРОЇВ,ЯКИХ ТИСЯЧІ. Багато хто пробує себе у так званих «націонал-демократичних партіях» та різних лібералістичних організаціях, але вони перетворюють їх на дешевих клоунів великого капіталу, з них сміються різні блядські чиновники вищого рангу, хоча вони сміються таким чином і з нас, але, запевняю, сміятися прийдеться не довго, настане час і нам з них посміятись.
Закликаю усіх міцних духом хлопців і дівчат створювати у себе в районних центрах автономні товариства, збиратись, обговорювати ситуації, займатись спортом, пропагувати здоровий спосіб життя, організовувати вишколи, походи, акції на різну тематику, розвиватись різноаспектно, читати тематичну літературу. Спочатку вас буде двоє, потім п’ятеро, на наступний раз ви організуєте акцію і не дасте цій владі спокійно жити, через рік про вас будуть писати, через два ви піднімете Національно-Визвольний Рух у себе на Батьківщині і очолите колони Революції!

Ми повинні згуртуватись під одним прапором Ідеї Нації!

Наостанок хочу додати, що більшість великих українських революціонерів були вихідцями із провінційних містечок та селищ, надіюсь у комусь це підніме настрій на подвиг…! Слава Україні!

ЕЛ