Про це соромно говорити, але я тільки сьогодні відкрив купальний сезон
Чому тільки сьогодні? Тому що раніше ніяк не випадало: то лекції, то завершення навчального року, то сесія - причина знаходилася завжди.
А чому соромно? Тому що до моря не так уже й далеко їхати. За годину-півтора їзди в громадському транспорті, можна милуватися його краєвидами, гуляти пляжем та боротися з хвилями.
Я й їздив раніше, коли було трохи більше вільного часу, але то було значно раніше, коли ще мало хто відважувався поринути в цю морську стихію. Востаннє був на початку місяця травня. І хоча вже й тоді були сміливці, що голяком пірнали в морські хвилі, я все ж підтримував більшість, та лежав голяком на пляжі, вода була ще захолодною для мене.
Але ось сьогодні...
Ще вранці я й гадки не мав, що по обіді засмакую перший раз в цьому році солону морську воду. Хоча планував на цьому тижні поїхати, сесія уже позаду, але самому якось не дуже хочеться долати таку велику відстань. Тому коли дізнався що збирається команда на море - я теж скромненько підняв свою руку. Проте в самій команді відбувся розподіл: одні мали бажання їхати перед обідом, інші ж, і я в тому числі, після обіду. Час, в принципі, важливої ролі не відіграє, тому що температура води та повітря одинакова вже досить тривалий термін.
Так отож...
Пообідавши та зібравши необхідні речі, наша команда в складі трьох чоловік вирушила в напрямку моря...
Шлях наш був досить нелегкий. :)
Спершу їхали автобусом до найближчої станції метро. Тоді в метро А до місця перетину з лінією метро В (так, так, в Римі тільки дві лінії метро). А тоді в вагонах метро лінії В до станції Piramide. Там чекали на електричку, яка їде на морське узбережжя поруч із містом Рим.
Я зазвичай полюбляю їздити в самий кінець маршруту цієї електрички, на станцію Cristoforo Colombo. Логіка проста: всі, хто їдуть на море, бажають добратися до нього якнайшвидше, тому виходять на першій станції, коли тільки побачать за вікнами вагонів обриси моря. Добре, виходьте собі, а мені далі. А чим далі - тим менше людей і більше місця для відпочинку.
Вийшовши на кінцевій станції електрички чекаємо автобуса № 07, на якому одним словом вказано його напрямок - MARE.
Сідаємо в нього і за хвилин 15 ми на місці!
Ура! :)
Вийшовши з електрички - побачив ось таку літню машинку
Автобус ще стоїть, у водія перекур
В середині автобуса
Перше фото моря цього дня
Море вже зовсім близько
От вам доказ що я таки відкрив купальний сезон
Виявляється на пляжі теж є мисливці з фотозброєю. Поки один з них полює на когось іншого - я вполював його
Сонце на заході - пора в зворотню сторону
А чому соромно? Тому що до моря не так уже й далеко їхати. За годину-півтора їзди в громадському транспорті, можна милуватися його краєвидами, гуляти пляжем та боротися з хвилями.
Я й їздив раніше, коли було трохи більше вільного часу, але то було значно раніше, коли ще мало хто відважувався поринути в цю морську стихію. Востаннє був на початку місяця травня. І хоча вже й тоді були сміливці, що голяком пірнали в морські хвилі, я все ж підтримував більшість, та лежав голяком на пляжі, вода була ще захолодною для мене.
Але ось сьогодні...
Ще вранці я й гадки не мав, що по обіді засмакую перший раз в цьому році солону морську воду. Хоча планував на цьому тижні поїхати, сесія уже позаду, але самому якось не дуже хочеться долати таку велику відстань. Тому коли дізнався що збирається команда на море - я теж скромненько підняв свою руку. Проте в самій команді відбувся розподіл: одні мали бажання їхати перед обідом, інші ж, і я в тому числі, після обіду. Час, в принципі, важливої ролі не відіграє, тому що температура води та повітря одинакова вже досить тривалий термін.
Так отож...
Пообідавши та зібравши необхідні речі, наша команда в складі трьох чоловік вирушила в напрямку моря...
Шлях наш був досить нелегкий. :)
Спершу їхали автобусом до найближчої станції метро. Тоді в метро А до місця перетину з лінією метро В (так, так, в Римі тільки дві лінії метро). А тоді в вагонах метро лінії В до станції Piramide. Там чекали на електричку, яка їде на морське узбережжя поруч із містом Рим.
Я зазвичай полюбляю їздити в самий кінець маршруту цієї електрички, на станцію Cristoforo Colombo. Логіка проста: всі, хто їдуть на море, бажають добратися до нього якнайшвидше, тому виходять на першій станції, коли тільки побачать за вікнами вагонів обриси моря. Добре, виходьте собі, а мені далі. А чим далі - тим менше людей і більше місця для відпочинку.
Вийшовши на кінцевій станції електрички чекаємо автобуса № 07, на якому одним словом вказано його напрямок - MARE.
Сідаємо в нього і за хвилин 15 ми на місці!
Ура! :)
Вийшовши з електрички - побачив ось таку літню машинку
Автобус ще стоїть, у водія перекур
В середині автобуса
Перше фото моря цього дня
Море вже зовсім близько
От вам доказ що я таки відкрив купальний сезон
Виявляється на пляжі теж є мисливці з фотозброєю. Поки один з них полює на когось іншого - я вполював його
Сонце на заході - пора в зворотню сторону