Велоговноміс або Пригоди на грунтових дорогах та лісах Рівненщини

[rembik]

Погода була чесно кажучи не вражаючою, але в планах було закладено покатушку по «говнам» на 11 год. На 25 жовтня 2009 р від народження Христового. Ліг як завше пізно, штабив в Краматорську ЕНку до 2 ночі. Гра була цікава, але наша команда тупила в полі і задовлений поїхав зі штабу додому спати на все тому ж ровері. Підйом о 10, ой тобто вже о 9))) Сніданок т.д. і т.п. збір рюкзака та підбір підходячого одягу і гайда місити грязюку. По дорозі до місця збору на 11 годину біля пам’ятника Шевченку подумав шо ну нах, така погода гидка - дощ моросить і взагалі сиро, але передумав хіба так часто вдається робити такі дурниці))) Тут підїхав перший учасник ака DEN, і вирішив поміняти висоту підсиділки. І тут в нього зломався болт, який все те діло тримав, «китай» він і у Африці «китай». Поки третій учасник ака Rio він же Сашко добирався до точки збору болт був куплений на базарі і успішно замінений. І так вирушили досі мені не відомою дорогою на Шпанів через вул.. Будівельників, а саме дірку в заборі. І так доїзд до Шпанова і сам Шпанів це повний ппц багнюка в обличчя і т.д. Далі вже не було нормальної дороги бруківка та грунт. Кудою їхали далі так і не зрозумів. Дуже приколола напівпрацююча військова частина по території якої шарилися і вирішли зрізати до нормальної дороги. Жаль фото там не зробили, закинуті склади, розвалене старе КП, купа колючої проволоки та ягози, коротше респект Ріо за це. Дуже був задовлений відвідуванням навісного мостику через Горинь, це просто руллєзззз!!!! Тут всі переконалися що контакти іноді бувать злом))) так як дужеее слизько в них. Там зустріли двох дуже припонтованих мисливців які щось казали про те шо ми дебіли)) чи ще шось в тому роді, а сам один чуть не впав в річку та й своє ружжо там не залишив)))) Далі поїхали дуже «кльовою» ґрунтовкою до Волошок, попили водички на якомусь святому джерелі. Водичка була дуже смачна та доречна в той час. Далі вирішили поїхати ловити пригоди на свою 5 точку. Заїхали в такий собі ліс якщо не помиляюся це урочище Новини. Там дорога була дуже поперемінною, то дуже якісною то дуже мокрою та з багнюкою та піском. Іноді вдавалося навіть непогано розігнатися. Дуже довго блукали по лісі не знаючи куди шо і як, а ще Ріо захотів на бобрів подивтися))) на якихось каналах))) І в кінців кінців сам майже не став бобром)) проїжджаючи чергову калюжу не встигнув вистрибнути з контактів і заліз майже по коліно у неї. Це стало знаком))) що треба тут поїсти і якраз зліва було помічено гарну завалену березу, яка нам послугувала сидінням. Далі був смачний сирок від Дена, кава, чай, печиво, булочки…велобалачки. Поївши та відновивши вуглеводневий баланс вирушили назад тим же лісом тими ж калюжами і тією ж багнюкою…Через Волошки…потім Олександрія…костопільське шосе…гірки…асфальт..прощання з Ріо на кільці…потім роз’їзд з Деном на автовокзалі і довгоочікуване ВДОМА…миття коня від бруду і приведення себе в людський стан.

І того приблизний пробіг 60 км (у Ріо глючив комп). З них відсотків 70 грунт/бездоріжжя. З бездоріжжя десь 50/50 ліс/поле. Повнй оффроуд десь відсотків 10.