Montreal life
вчора в Монреалі був Festival de la Lumiere & La Nuit Blanche (фестиваль світла і головна його подія - Біла ніч). Біла ніч - це коли купа виставок, арт-проектів, тусня всяка і метро.автобуси працюють всю ніч. І все було б взагалі супер якби погода була плюсова, так нє ж - в пятницю після цілого дня дощу і +8 ввечері стало - 5 і на ранок вже було - 16. насолоджуйтесь називається.
Я себе таки витягнула в годині 11 на то все чудо подивитися ( перед тим в рамках підготовки до екзамену з французької - подивилася Le Jour apres demain (The day after tomorrow) - так от коли переглянувши фільм про погодні катаклізми і всесвітню мерзлоту виходиш з теплої квартири на - 16 вночі... такі глюки в голову лізуть).
але я не про то.
Монреаль - це місто made for/of Freaks. і я реально говорю Фрікс!!! такого скупчення чудіків я не бачила ніде в Європі. Не знаю як це описати, але спробуйте собі уявити нефомалів, панків, просто чудіків а -ля "я сам в своем мире и он у меня квадратный в зеленые горошки", я-просто-вся-блесщу-как-Періс-Хілтон-дєвочек східної (!) зовнішності, чісто Гєнгста-йо!, любві абільних мароканців-турків-арабів, а-хто-сказав-що-в-вусі-22-кульчики-не-помістяться розтутуюваних він-вона - відразу й не скажеш, ну і звичайно ой-ты-такой-красавчег-милый :))) - і всі вони мирно (!) і дружньо співіснують, тусять по арт-галереям в 3 ранку, зависають на кіно фестивалях в підземці, катаються на ковзанах і санках по льодовій гірці поряд з мамами з колясками, дригаються під рейв (чи то від тих - 16?!), тихенько собі напиваються і стандартно поїдають улюблені poutine (знамените квебекське блюдо - картопля фрі, з сиром і спецільним соусом - читається Путін - з наголосом на другий склад :)))
вже не можу дочекатися літа. бо всі говорять що зимою місто мертве а життя починається літом... боюсь навіть собі уявити :)))
ех. а мальчікі в них тут таки такі солодкі! чого вони всі not into woman...
Я себе таки витягнула в годині 11 на то все чудо подивитися ( перед тим в рамках підготовки до екзамену з французької - подивилася Le Jour apres demain (The day after tomorrow) - так от коли переглянувши фільм про погодні катаклізми і всесвітню мерзлоту виходиш з теплої квартири на - 16 вночі... такі глюки в голову лізуть).
але я не про то.
Монреаль - це місто made for/of Freaks. і я реально говорю Фрікс!!! такого скупчення чудіків я не бачила ніде в Європі. Не знаю як це описати, але спробуйте собі уявити нефомалів, панків, просто чудіків а -ля "я сам в своем мире и он у меня квадратный в зеленые горошки", я-просто-вся-блесщу-как-Періс-Хілтон-дєвочек східної (!) зовнішності, чісто Гєнгста-йо!, любві абільних мароканців-турків-арабів, а-хто-сказав-що-в-вусі-22-кульчики-не-помістяться розтутуюваних він-вона - відразу й не скажеш, ну і звичайно ой-ты-такой-красавчег-милый :))) - і всі вони мирно (!) і дружньо співіснують, тусять по арт-галереям в 3 ранку, зависають на кіно фестивалях в підземці, катаються на ковзанах і санках по льодовій гірці поряд з мамами з колясками, дригаються під рейв (чи то від тих - 16?!), тихенько собі напиваються і стандартно поїдають улюблені poutine (знамените квебекське блюдо - картопля фрі, з сиром і спецільним соусом - читається Путін - з наголосом на другий склад :)))
вже не можу дочекатися літа. бо всі говорять що зимою місто мертве а життя починається літом... боюсь навіть собі уявити :)))
ех. а мальчікі в них тут таки такі солодкі! чого вони всі not into woman...