Хустський замок
Коли з"явились перші укріплення на замковій горі в Хусті достеменно невідомо, але фактом є те, що дана місцевість віддавна відігравала важливу роль, адже тут проходили важливі торгівельні шляхи. Основним продуктом, який транспортувався була місцева сіль, яка, як відомо, в середні віки була дуже цінним товаром. Тому на шляху її слідування для охорони торговців було зведено кілька оборонних споруд, однією з яких був замок в Хусті.
В ХІ столітті землі Мараморощини (південно-східні землі Закарпаття) потрапляють під владу угорців.
У 1090 році угорський король Ласло І розпичинає будівництво добре укріпленого замку. Щоправда зведення твердині зятягнулось, і тривало понад століття, а закінчено було у 1191 році вже за короля Бейли ІІІ.
У 1242 році орда Батия, увірвавшись на Закарпаття, знищила замок, проте досить швидко твердиню відновили.
Деякі джерела вказують, що у 1281-1321 роках замок належав Галицько-Волинському князівству, проте за іншою версією ним весь той час володіли угорці. Як би там не було, але відомо, що у 1329 році Хуст отримує статус коронного міста, що говорить про його важливе значення для Угорського королівства.
Наприкінці ХІV століття король Сигізмунд І, щоб покрити значні військові витрати, взяті у волоських воєвод Балки і Драги (предок легендарного графа Дракули), змушений був передати Хуст у їхнє володіння.
З часом вплив на регіон Балки і Драги сильно виріс, що не могло не турбувати короля, тому, щоб якось вирішити це питання, він передає Хуст у володіння Емре Перені. Воєводи вирішують не конфліктувати з новим власником, і покидають місто. Проте Емре Перені також не довго володів замком, оскільки землі Мараморощини не входили в сферу його інтересів.
У 1511 році король Ласло ІІ передає хустський замок, а також ще п"ять міст і навколишні родовища, у власність графа Габора Перені, за що останній повинен був сплачувати в королівську казну 20000 золотих щорічно.
У 1526 році турецькі війська завдали нищівної поразки угорцям під Мохачем. Наслідком цієї поразки став поділ Угорщини на три частини - північна частини відійшла до Габсбургів, центр окупували турки, а східна частина держави разом з Хустом опинилась під владою Трансільванського князівства, яке в свою чергу було васалом Османської імперії.
З того часу землі Мараморощини почали переживати упадок, а також стали центром боротьби за володіння ними між трансільванськими князями і військами Габсбургів. Внаслідок цієї боротьби Хуст постійно змінював своїх власників.
В 50-х роках ХVІ століття замок суттєво перебудовується, задля чого сюди запросили провідних італійських фортифікаторів. В результаті твердиню було суттєво укріплено - збільшили висоту стін, з"явились нові башти і бастіони, а також було розчищено 160-метровий колодязь.
У 1594 році війська татарського хана Гірея здійснили успішний для себе похід на Мараморощину, проте замок в Хусті їм захопити не вдалось. У 1661-1662 роках твердиня витримує ще один напад, цього разу турецької армії.
З 1671 року в замку постійно перебував австрійський гарнізон. У 1692 році в верхній частині замку відбувся вибух, який суттево пошкодив будівлі твердині. Через сім років імператор Леопольд І взявся відбудовувати замок. У 1703 роціповстанські загони вибили з замку австрійців, а місцевий гарнізон перейшов на бік Ракоці. Проте вже у 1711 році австрійці повернулись в Хуст. Спочатку Габсбурги планували зруйнувати замок, проте прихід татар у 1717 році змінив їхні плани - твердиню вирішили зберегти.
У ХVІІІ столітті в Хусті було побудовано пороховий завод, більшість продукції якого зберігалась в замку. На той момент твердиня вже втратила своє військово-стратегічне значення, хоча гарнізон все ще розташовувався в замку, але здебільшого виконував функції охорони складів пороху.
У 1766 році під час сильної грози в замок кілька разів влучала блискавка, яка спочатку стала причиною пожежі, а потім вибуху складів з порохом. Внаслідок вибуху і пожежі замок було дуже сильно пошкоджено. Спочатку його хотіли відновити, але ці спроби були марними. У 1773 році майбутній імператор Йосиф ІІ приїхав оглянути замок, проте прийняв рішення не відбудовувати його, а місцевий гарнізон перевів в Мукачево.
У 1798 році внаслідок ще однієї сильної грози була зруйнована південно-східна башта. Після цього мова про відновлення замку вже не йшла, а каміння зі східної стіни розібрали на будівельний матеріал, з якого звели костел та ряд інших будівель в місті.
На сьогоднішній день від замку залишились руїни воріт, стін, веж та бастіонів, по яких навіть зараз можна уявити велич колись грізної споруди.
Я двічі відвідував замок в Хусті. Останнього разу це було в 2009 році. Як видно з фото на той момент руїни твердині сильно заросли. Проте пізніше в інтернеті неодноразово зустрічав більш новіші фото, на яких видно, що замок розчистили від хащів.
На схилах замкової гори споруджено меморіал героям Карпатської України.
Ну, і на завершення кілька фото з замкової гори.
