Тулиголове
Тулиголове - село в Городоцькому районі на Львівщині, яке розташовується в кількох кілометрах від Комарно. Через населений пункт не проходять жодні важливі шляхи, як автомобільні, так і залізничні, тому випадкові подорожуючі потрапляють сюди вкрай рідко. А побувати тут все-таки вартує! Що ж цікавого можна побачити в Тулиголовому? По-перше, це красивий неоренесансовий палац, по-друге, костел 1600 року побудови, та й врешті цікава, хоча і сильно поруйнована, цвинтарна капличка останніх власників села родини Балів.
Походження назви села легко читається. Врешті й легенда каже, що сюди прийшли переселенці з берегів Збруча, які покинули рідні домівки через постійні набіги татар, і притулили голови в цьому місці.
У XVIII столітті Тулиголове належало родинам Фредрів і Гумецьких. Потім, на наприкінці XVIII століття, власниками села були Оссолінські, які на початку ХІХ століття продали маєток родині Балів, які розмістили тут свою резиденцію.
Наприкінці ХІХ століття останні власники Тулиголового Станіслав Баль і його дружина Марія Бруницька вирішили звести новий палац.
Будівнцитво тривало у 1898-1899 роках. Автором проекту був Владислав Галицький, а скульптурним оздобленням займався Петро Гарасимович.
В результаті в Тулиголовому з"явився шикарний неоренесансовий палац з багатим оздобленням, як інтер"єрів, так і ззовні.
Вигляд будівлі відрізняється з кожної сторони, що робить її вельми цікавою і приємною для споглядання з будь-якого боку.
З приходом радянської влади родина Балів виїхала за кордон, а в палаці розмістилась туберкульозна лікарня. Тому, перебуваючи на території колишньої резиденції, слід бути особливо обережним, адже тут перебувають хворі на відкриту форму туберкульозу. Саме тому я не ризикнув заходити всередину палацу.
Про багатство зовнішнього оздоблення я вже говорив, а на двох наступних фото можна в цьому переконатись, хоча насправді цікавих елементів там набагато більше.
Поруч з палацом збереглись два флігелі, в яких зараз розміщуються господарські приміщення.
Останній погляд на палац і переходимо до наступної пам"ятки.
Колишній костел святої Дороти є найстарішою будівлею в Тулиголовому.
Первісна будівля костелу була зведена у 1600 році, проте дивлячись на фасад в це важко повірити. Але цьому є пояснення - протягом століть храм неодноразово перебудовувався.
Перша перебудова відбулась у 1794 році. В середині ХІХ століття костел постражджав від пожежі, після чого був відремонтований і заново освячений у 1858 році.
В 20-х роках ХХ століття храм було суттєво розширено добудовою нави і притвору. З того часу костел набув сучасного вигляду.
Якщо подивитись на костел збоку, то по формі вікон і розташуванню контрфорсів чітко видно яка частина храму є старою, а яку було добудовано пізніше.
Охоронна табличка на храмі, на якій бачимо рік будівництва костелу.
Сьогодні храм належить греко-католикам.
Навпроти костелу можна побачити плебанію.
На околиці Тулиголового з боку Комарно розташовується старий цвинтар, на території якого стоїть каплиця, яка слугувала родинним гробівцем для родини Балів.
Як бачимо, сьогодні споруда перебуває в жалюгідному стані.
Герб родини Балів на капличному портику.
На фасаді каплички ще збереглись пам"ятні таблички про похованих тут представників родини Балів.
