Кременець. Миколаївський собор
Минулого тижня, роблячи загальний запис про центральну частину Кременця, я вирішив не збирати все до купи і розповісти про кожен цікавий об"єкт окремо. Ну що ж, почнемо з Миколаївського собору.
Історію храму можна починати вести з 1538 року, коли королева Бона стала фундаторкою дерев"яного костелу, який був парафіяльним і носив титул Успіння Діви Марії. На початку ХVІІ століття луцький єпископ Марцин Шишковський поселив при костелі монахів францисканського ордену.
Тоді ж на кошти місцевої шляхти, яка почала окатоличуватись, ченці зводять новий мурований костел на місці дерев"яного попередника. Поруч з храмом побудували житловий корпус, а також цегляну стіну, завдяки якій монастир відмежовувався від решти міста.
У 1648 році під час нападу на Кременець козаків Максима Кривоноса монастир було знищено, проте після закінчення воєнних дій він відновив свою діяльність. У ХVІІІ столітті поруч з костелом звели масивну двоярусну пізньобарокову дзвіницю.
Історію Миколаївського собору не можна буде вважати повноцінною без згадки про ще два храми. Першим з них є стара дерев"яна церква св. Миколая, перші згадки про яку сягають 1553 року. Відомо, що вона розташовувалась в середмісті Кременця і протягом століть кілька разів перебудовувалась. Цей храм згорів влітку 1802 року. Для проведення богослужінь парафіянам було виділено трапезну Богоявленського монастиря. Наступного року Миколаївська церква стала соборною, або іншими словами, перетворилась в головний храм міста.
Після польського повстання у 1830-1831 роках за указом Миколи І францисканський монастир було закрито, а його будівлі передали православним. В грудні 1832 року монастирський костел висвятили в Миколаївський собор, яким він є і по сьогодні.
Крім храму і дзвіниці до наших днів збереглись прилеглий чернечий корпус і фрагменти монастирської огорожі, в нішах якої колись були зображені євангельські сцени.
Решту записів про Кременець можна переглянути тут.