Так з'явився матеріал який дозволяв відносно легко крити дахи складної конфігурації. Тоді і з'явилася дурацька мода на дахи зі зрізами.
Як правило бляху не малювали , а якщо малювали то цинковим або залізним суриком. Зелений хромпик ( колір теперішнього даху споруди ) це вже повоєнні часи. Особисто я його не люблю - не надто стійкий.
Довоєнна бляха ( правильно покладена ) не дуже піддавалася корозії. Покриття не просунотої товщини було :)
Автомобільні вихлопи сильно сприяють корозії.
Ще крили бляхою з чистого цинку , вважалося дорого . Хоча по споминах діда не критично дорожче.
Comments 15
Reply
Reply
Reply
З великим задоволенням переглянув пост.
Дуже гарна , тільки от металочерепися пасує як корові сідло :(
А бляха , та в 30 роки народ на ній дещо схиблений був.
Тільки от колір щось не теє .
Є описка - напевно мали бути розписи а не розпити.
Reply
Думаю, що просто в 30-ті бляха стала більш доступною ніж раніше. А що з кольором не так?
Reply
Тоді і з'явилася дурацька мода на дахи зі зрізами.
Як правило бляху не малювали , а якщо малювали то цинковим або залізним суриком.
Зелений хромпик ( колір теперішнього даху споруди ) це вже повоєнні часи. Особисто я його не люблю - не надто стійкий.
Довоєнна бляха ( правильно покладена ) не дуже піддавалася корозії.
Покриття не просунотої товщини було :)
Автомобільні вихлопи сильно сприяють корозії.
Ще крили бляхою з чистого цинку , вважалося дорого .
Хоча по споминах діда не критично дорожче.
Reply
Reply
навіть і не знав, що там є друга дер.церква
Reply
Михайлівська розкрутилась за рахунок акції, а на цю майже ніхто уваги не звертає, звісно крім місцевої громади.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment