(no subject)

Dec 27, 2009 14:43

Учора день почався з приємностей:
1. Мій подаруночок без пригод доїхав до Львова.
2. Він сподобався адресату (ну не подобається мені слово «жертва», і крапка), і я з того дуже тішуся. Дарувати 100% так само приємно, як і отримувати подарунки)
3. Подзвонив перекладач і повідомив, що остання, 217 серія нашого, здавалося, нескінченного румунського мила, чекає мене в скриньці. Привітали одне одного з завершенням. Сашко вимагає «продовження бенкету». Каже, в нього лишилися питання:-)))))Тема Джіджі не розкрита))Ну, це можна зрозуміти. За ті 100 з гаком серій, що Сашко переклав, цигани стопудово стали його близькими родичами.
Надвечір розболілася голова, з’явилося непереборне бажання скрутити собі з ковдри гніздечко й вмоститися в ньому з чаєм. Поміряла температуру - 37,5. Не люблю оце казна-що. Ти наче й не хвора, але почуваєшся розбитою. Тож заварила собі запашного чаю, залізла під ковдру, увімкнула Синатру «енд компані» з різдвяними піснями й дістала свої смужечки. Скрутилася отака от сніжинка)


Previous post Next post
Up