Крим. День перший.
Цьогорічна відпустка видалась короткою, але дуже насиченою.
Вежа Генуезької фортеці у Феодосії. Далі - море, море і нічого окрім моря.
Та ж сама вежа, вид - анфас. Нижче - будиночок священика, церква якого на цій самій території, її буде видно у наступних постах.
Рибне господарство «Хвиля революції».
Ось воно. Те, чого ми чекали 26 годин у потязі, в купе, в якому не відкривалось вікно, було нудно, сонно і тощо-тощо. Словом, море.
Хлопці щось шукають у воді. Ця бетонна конструкція - пірс, до якого швартуються невеликі моторні човни. Тут багато елінгів - гаражів для човнів. Всюди таблички про заборону купання, але ці таблички зупиняють хіба що великі каміння, яких багато на березі.
Гора з синьої глини. Місцеві кажуть, що вона - страшно цілюща, туристи мажуться нею і ходять, як статуї. Потім кажуть: «Шкіра справді хороша стала».
Ще шматок тої ж гори.
У Феодосії багато котів і собак. Вони не мають господарів, але все-одно добрі та страшенно ліниві.
Аня проводить тест-драйв води.
Льончик також.
Мокра Аня.
Пливемо туди.
Пливемо назад.
Льончик міркує над. ХЗ. Міркує.
Таких штук на цій території багато. А ще більше - під водою. Тому треба бути обережним, бо можна легко поранити ногу, руку або й вбитись.
Попа. Таких штук там також багато, але поранитись об них набагато важче.
Поки Шнапс шукав рапанів, то надибав якийсь якір, який ми з Анею потім принесли додому і тепер він (нашо???) стоїть в нас на подвір’ї.
Льоня сильний. Льоня якір підняв. Льоня - Гіракл!
Шнапс знимкує рапанів, з яких потім зробить салат.
Я розповідав про глину і туристів? Маєте.
Настя зцілюється.
Шнапс зцілюється сміхом з Насті.
Коте, яке жило в нас, - нагле, вічно голодне створіння.
Нормально? На нашому ліжку спить. Він (вона?) взагалі припералось вночі, лягало на плече-голову-ногу-живіт і спало. Йопт. Блохастий хам.
Вінька - собака моєї бабусі. Навідміну від кота - миле і чудове створіння.
Забув прізвисько. Киця, яка живе в моєї бабусі.
Гібіскус.
Мальва.
Вкусная-как-мьод диня.
Натюрморт з хлібом, баняком і квітами.
Він самий - інший фокус.
Тьотя Аліна і мама Ліда.
Шнапс охороняє їжу.
Рись.
Кавун.
Шнапс намагався визначити стать коте. Не вийшло.
Вежа Генуезької фортеці у Феодосії. Далі - море, море і нічого окрім моря.
Та ж сама вежа, вид - анфас. Нижче - будиночок священика, церква якого на цій самій території, її буде видно у наступних постах.
Рибне господарство «Хвиля революції».
Ось воно. Те, чого ми чекали 26 годин у потязі, в купе, в якому не відкривалось вікно, було нудно, сонно і тощо-тощо. Словом, море.
Хлопці щось шукають у воді. Ця бетонна конструкція - пірс, до якого швартуються невеликі моторні човни. Тут багато елінгів - гаражів для човнів. Всюди таблички про заборону купання, але ці таблички зупиняють хіба що великі каміння, яких багато на березі.
Гора з синьої глини. Місцеві кажуть, що вона - страшно цілюща, туристи мажуться нею і ходять, як статуї. Потім кажуть: «Шкіра справді хороша стала».
Ще шматок тої ж гори.
У Феодосії багато котів і собак. Вони не мають господарів, але все-одно добрі та страшенно ліниві.
Аня проводить тест-драйв води.
Льончик також.
Мокра Аня.
Пливемо туди.
Пливемо назад.
Льончик міркує над. ХЗ. Міркує.
Таких штук на цій території багато. А ще більше - під водою. Тому треба бути обережним, бо можна легко поранити ногу, руку або й вбитись.
Попа. Таких штук там також багато, але поранитись об них набагато важче.
Поки Шнапс шукав рапанів, то надибав якийсь якір, який ми з Анею потім принесли додому і тепер він (нашо???) стоїть в нас на подвір’ї.
Льоня сильний. Льоня якір підняв. Льоня - Гіракл!
Шнапс знимкує рапанів, з яких потім зробить салат.
Я розповідав про глину і туристів? Маєте.
Настя зцілюється.
Шнапс зцілюється сміхом з Насті.
Коте, яке жило в нас, - нагле, вічно голодне створіння.
Нормально? На нашому ліжку спить. Він (вона?) взагалі припералось вночі, лягало на плече-голову-ногу-живіт і спало. Йопт. Блохастий хам.
Вінька - собака моєї бабусі. Навідміну від кота - миле і чудове створіння.
Забув прізвисько. Киця, яка живе в моєї бабусі.
Гібіскус.
Мальва.
Вкусная-как-мьод диня.
Натюрморт з хлібом, баняком і квітами.
Він самий - інший фокус.
Тьотя Аліна і мама Ліда.
Шнапс охороняє їжу.
Рись.
Кавун.
Шнапс намагався визначити стать коте. Не вийшло.