Ось такі вони - цигани.

[rawstick]

- Яка кількість населення в таборі?
- Десь тисячу чоловік. То без жінок і дітей - їх ми не рахуємо.
- Нема протиріч з місцевим населенням?
- Намагаємося жити мирно, протиріч не мати. Адже часто буває, що треба нам майстрів із села, наприклад, хату побудувати чи ще щось. От тепер у мене роблять ремонт хлопці з Києва. Добрі майстри! Були в нас із сільськими деякі протиріччя - з тими, що жили на цій вулиці.
- Правильно розумію: уже не живуть?
- Так, ми купили усю вулицю. Просто були такі, що не дуже хотіли продавати будинки. Тоді наші між собою пустили чутку, що підпалять їм будинок, що матимуть проблеми… І ті зразу погодилися продати помешкання. Наші, у свою чергу, добре їм заплатили: у місті, не селі, будь-яку хату за ті гроші купити можна.
- Однієї вулиці на весь табір вистачить?
- Нам вистачить. Але ж самі розумієте, підростає молоде покоління - треба й про них подбати. Тому домовилися, що найближчим часом нам виділять ще дві вулиці.

Ось такий цікавий лінк на інтерв"ю з циганським бароном з села на Закарпатті.
Received via otar