Вічна суперечка про автентичність
Так вже склалось, що зі всіх видів волинок, які в різні часи побутували на території України, лише один повністю зберігся як живий інструмент. Мова, звичайно ж, про гуцульську дуду. Михайло Тафійчук перейняв майстерність її виготовлення в свого односільчанина Івана Михайлюка, коли той був вже в дуже поважному віці. Завдяки панові Михайлу нам непотрібно реконструйовувати гуцульську дуду, як це робили німці, шведи і білоруси зі своїми інструментами.
Проте, й інші види дуд потрібно відроджувати. За словами Дмитра Флоровича Демінчука таких було в Україні аж 5. Відродити їх всі вже неможливо, так, як про деякі з них є лише згадки в літературі, без опису конструкції, ілюстрації, звукоряду і т.д. В такому випадку новостворену волинку можна вважати не більше, ніж витвором фантазії майстра, і на будь-яку автентичність вона претендувати не може.
Тому забудемо про міфічних 5 видів і проаналізуєм, яку інформацію ми маємо. По-перше, одна з дуд ХІХ століття зберігається в музеї Івана Гончара. А збережений в будь-якому стані інсрумент це не якась гравюра чи малюнок, це матеріал для точного відтворення. Реінкарнацією саме цього інструменту займався Демінчук, тому, не розумію людей, які називають його фантазером. Так, можливо він додав до нього щось своє. Але кожен, кому не подобається варіант Флоровича може піти в музей, випросити експонат з фондів, зняти мірки і зробити краще. Принаймні, мені самому хочеться зробити саме так.
Відродженням народних інструментів в Україні активно займались в 70-80 рр. Робота дослідників і майстрів того часу це дуже корисний матеріал. От, наприклад, на світлині 1971-го року гурт Кобза із дудою того ж виду. Ім'я майстра не знаю. Тут треба розмовляти з учасниками гурту, який, до речі, існує досі.
Ще порившись в літературі нашої обласної бібліотеки, знайшов світлину, зроблену також в 71-му. Дуже вже цікавий інструмент. Є й ім'я майстра - К. Д. Євченко. Відшукати б його, якщо чоловік живий-здоровий.
Також в книзі "Оркестр українських народних інструментів", виданій в 1982-му році, є багато про тогочасні ансамблі, які використовували дуди. А це ж було зовсім нещодавно!!! Ці інструменти ще мусять десь бути. Просто потрібно грунтовно зайнятись пошуком. Лиш би знайти достатньо часу, вільного від основної роботи...