"зірковий" похід львівських блогерів
я дооовго думала над тим, що написати про наш блогерський похід в обсерваторію у Брюховичах минулої неділі. мої наївні мрії виглядали так: ми приходимо туди ввечері і споглядаємо зірки, може пробуємо зрозуміти, де яке сузір'я, нам розповідають ше шось цікаве. моя (і наша) реальність була кардинально протилежною. ми прийшли туди зранку, була похмура погода і поривався накрапати дощ. телескопи у розібраному стані. ніякого зоряного неба. а все тому, що дядьки нагорі чомусь вирішили розібрати обладнання - часом наші керувники нагадують мені малих дітей, які постійно намагаються розібрати і подивитись "працює, не працює?", "а так, а так?". словом, розібрали телескоп, а тепер хочуть, щоб велися дослідження. хоча сам стан обсерваторії я б не назвала аж дуже критичним. ну крім зовнішнього вигляду куполів)) куполи крутяться, а крім того там є ділянка, яка відкривається - і телескоп "дивиться" в небо
але повертаючись до стану обсерваторії. стоїть апаратура, може стара, от телескоп 1992 чи якого року - але я знаю місця набагато важливішого значення, де ще старіше обладнання є. стоять комп'ютери, люди навіть собі якийсь мінімальний затишок з диванчиками створили. і територія видалась мені приємною - зелено, є місце, навіть городик і люпин росте - жаль не зафоткала) головне, щоб не забували фінансувати, бо схоже, все тримається на ентузіастах - один з них (а може просто один), пан Валерій, проводив нам екскурсію.
власне, то один з телескопів, найновіший
особисто для мене цікавішою у екскурсії була (як це не дивно) інформація про те, для чого будували обсерваторію на Попі Івані чи що Німеччина до війни була провідною астрономічною державою світу, ніж якісь наукові штуки - гуманітарій, шо тут ше скажеш)) видно було, шо пан Валерій дуже любить свою справу - стільки знає, про шо не спитаєш, все розкаже. тепер от знаю, що біля мене на Любінській теж є пункт метеоспостереження (на території обсерваторії є метеостанція, тому нам ще трохи і про метеоштуки розказували)
ну а ше ми зблизька познайомилися з Воллі. оце от він - правда не робот, а такий собі бінокль, який круто зближує отой лісок, який видніється аж там) лісок справді далеко, далі, ніж на фото видно)) а ще з нами були не тільки дорослі, але й малі блогери))
кому цікаві деталі, то їх вже заілюстрували вміліші фотографи - заходьте у lviv-lj.
але повертаючись до стану обсерваторії. стоїть апаратура, може стара, от телескоп 1992 чи якого року - але я знаю місця набагато важливішого значення, де ще старіше обладнання є. стоять комп'ютери, люди навіть собі якийсь мінімальний затишок з диванчиками створили. і територія видалась мені приємною - зелено, є місце, навіть городик і люпин росте - жаль не зафоткала) головне, щоб не забували фінансувати, бо схоже, все тримається на ентузіастах - один з них (а може просто один), пан Валерій, проводив нам екскурсію.
власне, то один з телескопів, найновіший
особисто для мене цікавішою у екскурсії була (як це не дивно) інформація про те, для чого будували обсерваторію на Попі Івані чи що Німеччина до війни була провідною астрономічною державою світу, ніж якісь наукові штуки - гуманітарій, шо тут ше скажеш)) видно було, шо пан Валерій дуже любить свою справу - стільки знає, про шо не спитаєш, все розкаже. тепер от знаю, що біля мене на Любінській теж є пункт метеоспостереження (на території обсерваторії є метеостанція, тому нам ще трохи і про метеоштуки розказували)
ну а ше ми зблизька познайомилися з Воллі. оце от він - правда не робот, а такий собі бінокль, який круто зближує отой лісок, який видніється аж там) лісок справді далеко, далі, ніж на фото видно)) а ще з нами були не тільки дорослі, але й малі блогери))
кому цікаві деталі, то їх вже заілюстрували вміліші фотографи - заходьте у lviv-lj.