любіть своє місто
на зупинці біля універу Франка є реклама-не реклама - не знаю як це назвати. велика фотка північної сторони Площі Ринок, майже без людей і головне - без кафешок, великодніх-різдвяних ярмарків, ковзанки, літніх майданчиків, сцени, кумпельського ресторану на колесах, мільйона яток і магазинів з сувенірами, чудо-печі і решти атрибутів туристичного міста Львова. ще старий універмаг, не в стані вічного ремонту і без великої фотки Кріштіану Роналду на риштуваннях. і напис на фотці "Любіть своє місто". отаким я його дуже любила - принаймні Площу Ринок. у пам'ять мені дуже врізався один епізод з 1 курсу універу. я приїхала десь піввосьмої ранку в центр, щоб зробити фото для курсу фотографії. то була весна, травень, все квітувало і пахло, машин ще мало було на ту годину, Площа Ринок майже безлюдна і залита сонячним світлом.
зараз же я приходжу туди і в мене починається якийсь приступ клаустрофобії. ну окей туристи, я б сама до Львова їхала і їхала. але уся ця мішура... ярмарок - ну для чого ним забудовувати і так не сильно велику площу? поставили вздовж алеї біля Оперного - там йому й місце. про постійно зростаючу кількість кафе і їхніх літніх майданчиків, які окуповують усе більше тротуарів, я не хочу й говорити. як і про те, шо половина з цих кафешок повідкривались на хвилі популярності Львова і думають, ніби можуть пропонувати туристам і львів'янам фіговий сервіс і меню, прикриваючись якоюсь, іноді сумнівною, львівською фішкою.
а від кількості сувенірних магазинів я взагалі в шоці. нашо-о-о? нашо робити стільки магазинів з практично одинаковим асортиментом? мені цього не зрозуміти.
сумую за отаким Львовом. і сумніваюсь, чи ше колись його таким навесні побачу. мішура все більше його заповнює. для мене він все більше стає квазі- і псевдо-Львовом, принаймні його серце. багато штучності і награності. хоча, я рада, що принаймні знаю його іншим.
джерело
зараз же я приходжу туди і в мене починається якийсь приступ клаустрофобії. ну окей туристи, я б сама до Львова їхала і їхала. але уся ця мішура... ярмарок - ну для чого ним забудовувати і так не сильно велику площу? поставили вздовж алеї біля Оперного - там йому й місце. про постійно зростаючу кількість кафе і їхніх літніх майданчиків, які окуповують усе більше тротуарів, я не хочу й говорити. як і про те, шо половина з цих кафешок повідкривались на хвилі популярності Львова і думають, ніби можуть пропонувати туристам і львів'янам фіговий сервіс і меню, прикриваючись якоюсь, іноді сумнівною, львівською фішкою.
а від кількості сувенірних магазинів я взагалі в шоці. нашо-о-о? нашо робити стільки магазинів з практично одинаковим асортиментом? мені цього не зрозуміти.
сумую за отаким Львовом. і сумніваюсь, чи ше колись його таким навесні побачу. мішура все більше його заповнює. для мене він все більше стає квазі- і псевдо-Львовом, принаймні його серце. багато штучності і награності. хоча, я рада, що принаймні знаю його іншим.
джерело