якось ми з коханим обговорювали, чим відрізняється дурний фільм від трешу. зійшлись на тому, шо треш теж по-своєму дурний, але його принаймні хочеться додивитись до кінця. десь так я собі думала про "Mirror, mirror", а в нас "Білосніжка: помста гномів", коли вчора випадково натрапила на це кіно по ТБ і зависла. це такий трееееш, з морем гротескних моментів і перебільшень, які пародіюють купу всього: від класичних американських фільмів з хеппі-ендом до індійського кіна. але про все по-порядку.
треш перший: одна з найбільш обговорюваних тем - брови Білосніжки)) актрису на цю роль спеціально підібрали бровасту - Лілі Колінз, і брови в неї дійсно ого-ого. але у фільмі, в деяких моментах їх ше й густо підмалювали чорним, і від цього вони здаються ше більшими. стьоб на стандарти "вищипаної" краси і водночас на діснеївський мультик - десь так я це сприйняла. а люде кажуть, шо її ше й робили з закосом під Одрі Хепберн - хз, все може бути))
треш другий: костюми. ооо, тут говорити тре багато. японський дизайнер Ейко Ішіока просто зробила цей фільм своїми костюмами. тому шо вони говорять самі за себе і у якнайвищій мірі показують характер героїв.
костюм-павич Королеви-мачухи якби заявляє - я тут номер один!
кролячий костюм принца чудово підкреслює його кролячу сутність - адже протягом всього фільму не принц рятує Білосніжку, а навпаки.
мій улюблений костюм у цьому фільмі - тру-треш! всадити на голову Білосніжці голову лебедя і таким чином зробити її уособленням чистоти і невинності - ну це треба вміти)
королева косить під Білосніжку, вдає невинну
весільна сукня Білосніжки з величезним бантом позаду. стьоб з усіх мультяшних суконь і образів принцес.
костюми придворних у енімал-стайл, особливо потішив костюм букашки лакея Брайтона, але фото знайти не можу.
це якийсь стьоб з Аліси чи навіть не знаю з чого. на думку навів фламінго у зачісці на наступній фотці
а оцей момент у фільмі пропустила, але як на мене, уява костюмера достойна найвищих похвал.
ну і нарешті треш третій: фінальна пісня. спочатку я не повірила своїм вухам і очам, коли почала грати індійська мелодія, Білосніжка співати індійську пісню (правда, англійською)), а гноми і придворні - танцювати індійські танці. а тепер от слухаю її по колу раз десятий: пісня дурацька, але весела і поставила такий жирний знак оклику в кінці фільму, шо у його трешовості в мене не лишилось і сумнівів. трешовості - у хорошому значенні, звісно. видатним шедевром кіно цей фільм не назвеш, він просто здатен повеселити і водночас не роздратувати, якшо не очікувати від нього забагато.
Click to view
а от на закуску вам фінальна пісенька. і не дивно, шо індійська, режисер стібанувся ше й над своїм індійським корінням. співає, до речі, та сама Лілі Колінз. енджой ^_^